Чи бували ви у Сахарі? Може бачили пустелю Наміб, чи Гобі, чи Кара-куми? А як щодо пустелі на території України?
Мало кому відомо, що на півдні нашої Батьківщини, за 30 км від Херсона у Цюрюпинському району, прямо на березі Чорного моря, знаходиться друга за розмірами пустеля Європи - Олешківські піски. 210 000 га земель з унікальним ландшафтом та природою.
Олешківські піски – це найбільший піщаний масив, який тільки можна зустріти на території України. Він має природне походження, тут формуються величезні кургани з піску, висота найбільших сягає 5 метрів. Утворені багато років тому, Олешківські піски по сьогоднішній день залишаються первозданними.
Назва походить від колишньої назви міста Цюрюпінськ - Олешки, а перетнути її можна за пів дня, адже діаметр пустелі - всього 15 км. Проте, якщо абстрагуватися від того, що пишуть у довідниках і сприймати цей унікальний куточок лише за допомогою уяви та відчуттів, то цілком можна відчуті переживання людей, які зустрічаються з безкраїм піщаним морем.
За традиційною класифікацією, Олешківські піски - це напівпустеля. Влітку пісок нагрівається до 70 градусів за Цельсієм, повітря збирається у гарячі висхідні потоки і розганяє дощові хмари, тож опадів тут дуже мало, значно менше ніж у навколишніх регіонах. Можна потрапити навіть у піщану бурю.
У часи Геродота в цих місцях росли густі ліси, але згодом вони були вирубані місцевим населенням. На зміну лісам прийшов степ з невеличкими піщаними масивами, утвореними завдяки наносам Дніпра.
Олешківські піски у сучасному вигляді з'явилися не так давно - у ХIX ст. тут активно випасали овець, тварини майже повністю знищили трав'яний покрив і почалася ерозія ґрунтів, а з нею і розширення пустелі. У тому ж таки XIX ст. навколо Олешківських пісків почали насаджувати штучні ліси, щоб зупинити розширення напівпустелі. Зараз це дуже химерне видовище - море піщаних барханів в оточенні велетенських штучних масивів лісу.
У радянські часи це місце було засекреченим військовим полігоном - тут тренувалися завдавати ракетних та бомбових ударів військові пілоти. Чач від часу, коли вітер переносить пісок, можна побачити металеві уламки, або й ціла авіабомби. Частина з них досі може бути вибухонебезпечною, тож слід вважати на це і бути обережними, вибравши це екзотичне місце для подорожі. Можливо, саме завдяки легендам та чуткам про заховані у барханах (місцеві жителі називають їх "кучугурами") бомби, це місце досі зберігає унікальну атмосферу та природу.
Олешківські піски - це море барханів, яке тягнеться скільки сягає погляд. На цих барханах, або ж - кучугурах, часом росте така-сяка рослинність, між кучугурами трапляються маленькі озерця-солончаки, біля яких рослин трохи більше.
Тут можна зустріти вовка, зайців, піщанок, вужів і найрізноманітніших комах. Чим ближче до межі лісу, тим більше живих істот.
На одному з барханів є невеличкий цвинтар, ніхто не знає, як і чому він тут опинився, на одному з хрестів можна побачити дату смерті - 1968 рік. Місцеві люди кажуть, що десь у ті часи на полігоні сталася аварія - зіткнулися два літаки, були людські жертви.
Ще одна з легенд пов'язує Олешківські піски з козаками-характерниками, за якою ці козаки мали проходити у пісках обряд ініціації - вижити близько місяця без їжі та води. Розповідають, що сам отаман Сірко проходив подібне випробування. Забувають оповідачі лиш про одне - у часи Сірка на місці Олешківських пісків ще не було ніякої пустелі.
Пісок тут дуже мілкий та легкий, отже заввиграшки переноситься вітром. Часом можна побачити, як його закручують у танок смерчі. Є посеред пісків і оаза - невеличкий сосновий лісок на березі озерця з чистою водою.
Як дістатися?
Добиратися в українську пустелю можна з Херсона. Спершу потрібно дістатися маршруткою до Цюрюпінська, а звідти - маршруткою/автобусом до Раденська або Великих Копань. З Херсона можна також виїхати вранці на дизелі (відправляється біля 8.00 години ранку) і доїхати до тих самих населених пунктів. А далі вже пішки, з мапою.
Ще можна дістатися з Нової Каховки, - автобусом до Пролетарки (автобусів в цьому напрямку йде багато). Потім з Пролетарки пішки до Нової Маячки, звідки до Олешківських пісків - шапкою докинути.
