20-річна іванофранківчанка Вероніка Михайлишин володарка титулу “Королева України-2016”, а ще модель увійшла до ТОП-10 найкрасивіших дівчат світу на Міжнародному конкурсі краси “Miss grand international”.
У розмові з Веронікою ВЕЖА дізналася про перші кроки дівчини у кар’єрі моделі, секрети успіху та краси, а також обговорили проблему незаконної вирубки лісів Прикарпаття.
– Як ви почали свою кар’єру?
У модельне агентство я пішла у 10-му класі. Як я туди потрапила? Це було влітку. В нашому місті були розклеєні рекламки про те, що журнал «ELLE» та американське модельне агентство проводить кастинг. Я їх не бачила, але їх помітили мої сестри. Саме вони переконали мене спробувати свої сили. Рідним не вдалось піти зі мною на кастинг, підтримати мене погодився друг дитинства. Я часто пригадую той сонячний теплий день, ми йшли по вулиці і друг говорив мені, що я найкраща і мене одразу ж візьмуть. Я вже не переживала результатами кастингу, бо думала: «Тихо, тихо, тільки б ніхто не чув його слів» (сміється). Я успішно пройшла кастинг. Там познайомилась з власницею модельного агенства «Ювента» Тетяною Герасимівною Терсеновою-Заводовською, яка і запросила мене в модельне агенство. Так розпочався мій модельний шлях. – Розкажіть більше про конкурс «Miss grand international» Міжнародний конкурс “Miss grand international” один з найвідоміших конкурсів краси у світі, хоча він зовсім молодий. У ньому брало участь 78 країн-учасниць. Конкурси на такому рівні в Україні не ставлять. Враження від участі у ньому надзвичайні. Цей конкурс був не простим конкурсом краси, адже основним його меседжем було: «Стоп війні та насильству в світі!». В нашій країні зараз така ситуація, що не поїхати на цей конкурс було б дуже неправильно. Коли я потрапила в топ-10, то в промові наголосила, в нашій країні – війна. Кожного дня був новий етап конкурсу. І світові, і українські конкурси уже відступили від оцінки за одним шаблонним виходом на сцену. Жюрі робить спостереження і висновки протягом кількох днів. Вони враховують хто і звідки приїхав, спостерігають за поведінкою моделей: чи вмієте ви спілкуватися з людьми, чи піднімете папірець, або ж чи розбудите зранку сусідку по кімнаті.– Хто з учасників конкурсу вам найбільше сподобався?
Щоб ніхто не образився, я вам цього не скажу. Можу тільки сказати, було багато дівчат достойніших перемоги, тому вибір жюрі я не розділяю (в жодному разі я зараз говорю не про себе). Це повинна була бути інша дівчина, щиріша і відкритіша.– Чи виникали якісь труднощі під час конкурсу чи при підготовці до нього, і як вдавалося їх долати?
На конкурс я приїхала розгубленою. Коли я приїхала в Америку та побачила на якому рівні організований конкурс і підготовленні інші учасниці, то сильно розгубилась. Я телефонувала сестрі і говорила, що не знаю що робити. Інші учасниці були сильніше підготовленні, у них були надзвичайні сукні, вони такі красиві, а я така проста біля них. Але коли відібрали топ-20, а потім топ-10, я зрозуміла, що зовнішність це не головне. Насправді, труднощі виникали кожного дня. Англійською мовою я володію на розмовному рівні, кожного дня я обдумувала що і як говорити. Знову ж таки, я дуже вдячна своїм рідним та близьким за підтримку, за їхні переживання. Я знаю, що багато хто з них вставав уночі, щоб віддати свій голос підтримки за мене. Саме завдяки таким людям хочеться знову творити і робити наш світ добрішим і відкритішим. – На вашій сторінці у соцмережах багато постів про проблему вирубки лісів Карпат. На вашу думку ця проблема справді є такою актуальною? Я розумію, що я маленька людина щоб говорити про це і напевно ніхто мене непочує, але хай це буде краплею в морі. Кожного разу, коли я їду в гори в мене просто серце обливається кров’ю. Ніхто не займається цією проблемою. Коли я приїжджаю у Карпати, то бачу нікому не потрібні вирубані ліси і пеньки. Я щиро надіюсь на те, що хтось нарешті зверне увагу на цю проблему. Через вирубку лісів у нас можуть бути дуже серйозні проблеми з потоками та зсувами у масштабах катастрофи. Мені дуже шкода, що наші люди через гроші забувають про природу.Закордоном перед тим як вирубати ліс насаджують новий. Засаджують полосу дерев поряд, і тільки коли дерева починають проростати і стає помітно, що вони будуть нормально рости, вирубують старі дерева, потім викорчовують коріння, і знову засаджуються молоді дерева. Люди думають про майбутнє.
– Що для вас означає участь у конкурсі? З Америки я повернулася іншою людиною. Я зрозуміла, що можу більше, моя душа глибша, ніж я собі думала. Своєю участю в конкурсі я хотіла привернути увагу світу до ситуації в Україні.– Ви працюєте у школі краси. Розкажіть більше про це.
Так, я уже 3 роки працюю головним менеджером в модельному агентстві. Кожного року я маю щонайменше сто учнів. Час від часу виникають труднощі, адже при роботі з дітьми потрібно враховувати багато нюансів. Потрібно знайти підхід до діток. Але це діти. Вони не вміють обманювати, говорять усе щиро від серця. Коли вони приходять і кажуть мені про те, як вони мене люблять, як вони за мене переживають, або ж коли вони запитують чому я не приходила і чи в мене все добре, це не порівняється з нічим. Тому що щирість і любов відкривають нові грані душі. – Які плани на майбутнє? Чи не плануєте ви переїжджати за кордон? В Америці дуже добре, там все зовсім інше. Але коли я приїхала в Україну, то зрозуміла, як сильно люблю цю країну. Мені щиро хочеться вірити в те, що в нашій країні з’явиться сонечко. Стосовно роботи за кордоном, то якщо буде можливість поїхати туди працювати – я поїду туди працювати, але я не хочу там жити, я хочу жити в Україні. Я хочу зробити свою країну. Добре там, де нас нема, але ми є всюди. Тому я хочу бачити в своїй країні добробут. Планувати я не люблю. Колись я будувала багато планів, думала, як може скластися життя, але з того всього нічого не здійснилося. Тому, як Бог дасть, як складуться обставини, так і буде.– Який ваш девіз?
У будь-якому разі, при будь-яких обставинах потрібно залишатися людиною. Часто коли з’являються гроші та слава люди забувають про людяність. Насправді я дуже багата людина, тому що у мене є рідні, які ніколи мене не образять, вони завжди будуть поруч і допомагатимуть мені у всьому.– Скажіть свою формулу краси та успіху.
Некрасивих дівчат не буває, бувають дівчата, котрі не вміють підкреслювати свою красу. Потрібно завжди залишатися собою – це найважливіший секрет краси. Навіть коли ти в спортивному костюмі, із заплетеним у хвостик волоссям, але при цьому залишаєшся собою, то всі будуть помічати твою справжню красу, і ти будеш цікавою для інших людей.