У Британії триває жалоба за принцом Філіпом, чоловіком королеви Єлизавети ІІ, який помер 9 квітня у віці 99 років. Рівно опівдні за місцевим часом 10 квітня по всій Британії пролунають гарматні залпи.
Цій традиції вже багато років. Раніше з гармат стріляли після смерті королеви Вікторії у 1901 році та після смерті Вінстона Черчилля у 1965 році, пише ВВС.
У казармах королівської артилерії у Вуліджі стрілятимуть з гармат часів Першої світової війни - з них же стріляли в 1947 році на честь весілля принца Філіпа, а пізніше - під час коронації Єлизавети II.
Гармати також пролунають у лондонському Тауері, замку Кардіфф, замку Гіллсборо та Единбурзькому замку. Крім того, гарматні залпи запустять з есмінця HMS Diamond, фрегата HMS Montrose та військово-морської бази Портсмут.
Під час Другої світової війни принц Філіп служив у військово-морському флоті, а в 2011 році отримав почесний титул лорда-адмірала.
З ранку в суботу біля Букінгемського палацу знову спостерігають не дуже велике, але постійне скупчення людей, передає кореспондент ВВС Санґіта Майска.
Всі квіти, залишені в п'ятницю за воротами, перенесли на територію замку.
Попри прохання зробити пожертвування на благодійність замість квітів, є кілька букетів від людей, які виявили бажання висловити свою подяку за довге життя принца на службі королеви і країни.
"Незвичайна людина, незвичайне життя, національний герой... Більше нічого не потрібно говорити", - йдеться в одній з листівок.
Похорон принца Філіпа, герцога Единбурзького, буде за формою королівським, але не державним - без церемонії публічного прощання, як і хотів сам Філіп. Про це оголосила придворна Геральдична палата.
Геральдична палата також повідомила, що до похорону тіло принца Філіпа залишиться в королівському Віндзорському замку під Лондоном, церемонія поховання відбудеться там само, в каплиці Святого Георгія.
Королівський двір "з сумом" просить людей через пандемію не приїздити на похорон.
За даними ВВС, королева Єлизавета II через локдаун має намір провести похорон чоловіка за зміненою церемонією.
Церемонії публічного прощання з доступом людей до тіла влаштовували під час поховання трьох попередніх найближчих родичів монарха. У 2002 році до гробу королеви-матері в будівлі парламенту у Вестмінстері за три дні прийшли попрощатися близько 200 тисяч людей.
Однак Геральдична палата, яка організовує державні церемонії, оголосила, що похорон герцога Единбурзького відбудеться відповідно до традицій та згідно з бажанням самого принца Філіпа.
Помічник Філіпа якось сказав, що він "не вважав себе достатньо важливою персоною" для державного похорону.
Зазвичай державний похорон проводять у разі смерті самого монарха.
У рідкісних випадках, за рішенням короля (королеви) і парламенту, державний похорон влаштовували і для видатних діячів, які не були монархами. У XIX столітті таку честь отримав флотоводець лорд Гораціо Нельсон, в XX столітті - Вінстон Черчилль.
Королівський двір, звичайно, заздалегідь готувався до смерті герцога Единбурзького. Сценарій похорону отримав кодову назву Forth Bridge. Згідно з ним, очікувалося, що на похорон в Лондоні та Віндзорі зберуться тисячі людей, деякі, можливо, навіть ночуватимуть на вулиці, щоб мати гарні точки огляду процесії.
За цим сценарієм, уздовж вулиць, якими пройшла б процесія, вишикувалися б сотні військових, а порядок забезпечували б тисячі поліцейських.
Але з початком пандемії плани довелося змінити. За даними з королівського палацу, Єлизавета II тепер має намір провести церемонію так, щоб не привертати натовп та дотримуватись вимог локдауну і соціального дистанціювання.
На нинішньому етапі локдауну в Англії на похорон можуть збиратися не більше 30 осіб.
Принц Філіп народився на грецькому острові Корфу 10 червня 1921 року. Серед його предків - члени королівських сімей Данії, Німеччини, Росії та Великої Британії.
Він заслужив величезну повагу передусім тим, що надавав неослабну і відчутну підтримку королеві Єлизаветі II.
Це була вкрай складна роль, особливо для морського офіцера, чоловіка з сильним характером, який дотримувався принципових позицій з широкого кола питань.
Саме сила характеру дозволила йому ефективно виконувати обов'язки принца-консорта і надавати істотну допомогу своїй дружині в її монаршій ролі.
