Завтра в Україні святкують одне з найбільших християнських свят - Стрітення Господнє. На сороковий день після Різдва Немовля Ісуса батьки принесли до храму, де назустріч Святій Родині вийшов старець Симеон, який чекав на Господа упродовж тривалого часу. Симеон глянув на малюка й сповістив, що принесене до храму Немовля служитиме спасінню людей. Ця зустріч старця й Немовляти увійшла в історію християнства як Стрітення Господнє. І вже за давньою церковною традицією біля храму по завершенню богослужіння вірні освячують свічки, які називають стрітенськими або "громовицями".
В народі дотепер вірують: якщо молитися із запаленою стрітенською свічкою, від її світла втікають злі духи, і саме тому нею освячують помешкання, вона має силу відвертати або оберігати від стихійних лих, особливо від громовиці. За це її часто так і називають – «громовиця», або «громнича». Стрітенською свічкою обкурювали хворих і немічних, поpоділь під час важких пoлогів, дітей від перeляку, корову з телятком від пoганого ока. Брали її з собою «на щастя» на першу оранку й зажинки.
Сьогодні священники все більше наголошують на тому, щоб не надавати стрітенській свічці надприродних властивостей, а ще гірше – не перетворювати освячену річ в такий собі амулет з магічними здібностями.
Отець Іван Жук, сотрудник Архикатедрального Собору Воскресіння Христового м. Івано-Франківська радить, як «правильно користуватися» свічкою і чим вона відрізняється від звичайної свічки, придбаної у церкві.
За словами отця Івана, ми освячуємо стрітенську свічку для щоденного використання під час щоденної молитви. Багато родин мають чудову традицію: запалюють цю свічку за обіднім столом, коли вся сім’я зібралась разом.
Коли освячується стрітенська свічка, священник читає певну молитву, свого роду «малий екзорцизм». Свічка стає видимим знаком невидимої Божої ласки. І в особливо важких обставинах життя: при хворобі, важких пологах, коли рідні пускаються в далеку дорогу, потрібно приклонити коліна в молитві і запалати саме стрітенську свічку для підсилення вашої молитви. Щодо вашого питання, чи захищає вона від грому… Є така українська приказка: «Пізно христитися, коли гримить». Як я вже казав, світло віри, надії та любові до нашого Господа має горіти у наших серцях, як ця стрітенська свічка. І це світло має горіти кожного дня, а не тільки тоді, коли блискає та гримить. Бо тоді й свічка не поможе!
Згідно з традицією, вірні запалюють свічки ще під час Божественної Літургії, вони горять і під час читання Євангелії, і під час Херувимської пісні. Отож освячення свічок не починається з освяченням води, але ще раніше, під час Літургії. Тому вони мають таку особливу ласку освячення.
"Ще хотів би наголосити на тому, що стрітенську свічку в жодному випадку не можна використовувати для ворожбицтва чи зливання на віск. Адже використання святих речах у таких нечистих справах називається оскверненням", - зауважує священник.
