«Роксолана, дружина Сулеймана Пишного» – невідомий автор, ймовірно XVI століття
Олександра Шутко — кандидат мистецтвознавства, автор досліджень «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія» та роману «Хатідже Турхан». Шукає відомості про султан-українок у турецьких архівах.
Спеціально для WAS Олександра спростувала вісім міфів про жінку, яку ми навіть знаємо під чужим ім’ям.
Матео Паґані, Султана Роксолана, 1550. Єдиний із портретів, який можна назвати достовірним
Ім’я Роксолана вигадав посол Священної Римської імперії у Стамбулі Ож’є Гіслен де Бусбек. Він перший назвав так дружину султана у «Турецьких листах», написаних між 1555 і 1560 роками. Де Бусбек ґрунтувався на походженні жінки із заселених українцями земель Польського Королівства, які тоді називали Рутенією або ж Роксоланією.
Справжнє ім’я «Роксолани» невідоме, адже вона сама ніколи його не називала. Мовчать про це й османські джерела. У гаремі султана українка була названа по-перськи Хюррем, тобто «весела», «радісна», «усміхнена».
Настею Лісовською султану охрестили в творах українських письменників. Це не більше, ніж витвір фантазії.
Європейські посли — фламандець Ож’є Гіслен де Бусбек, венеційці П’єтро Брагадіно та Даніелло Людовічі — зазначали, що Хюррем була українкою. Через 30 років по смерті султани, тобто 1596-го, інформацію про «попівну з Рогатина з народу русинського» у доповідній великому канцлерові Великого Князівства Литовського Льву Сапезі залишив секретар короля Станіслав Негощевський. Ще через 30 років про “підлого попа з Рогатина доньку” написав у поемі «Посольство Кристофера Збаразького» Самуїл Твардовський, учасник польського посольства у Стамбулі в 1621–1622 роках.
Дівчина, яка народилася у родини українського православного священика і була для шляхти холопкою, не могла мати польського прізвища – Лісовська. На землях Західної України у 16 столітті вживалися здебільшого прізвиська, що закінчувалися на -енко.
Польський поет Мауріцій Гославський у поемі «Поділля» (1827 рік) написав:
«Ось та Роксоланка, Що то трясла цілим Сходом, Була наша подолянка З Чемерівців родом».
Подібні згадки містить й історична повість «Роксолана, або Анастасія Лісовська» (1882) українського історика і краєзнавця Михайла Орловського. Утім, така версія походження султани є малоймовірною, бо не спирається на авторитетні історичні першоджерела.
Можливо, з тих місць походила інша султана-українка Хатідже Турхан, яка у 17 столітті стала матір’ю та регентшею султана Мехмеда ІV. Відомо, що вона була родом з Поділля, яке відвідала 1673 року, під час очолюваного сином військового походу на Хотин. Тоді османи спільно з українським гетьманом Петром Дорошенком та кримським ханом воювали проти Речі Посполитої.
