До Івано-Франківська стріт-арт йшов важко та повільно, проте вже у 2014 році набув вірусних ознак: динамічно поширюється по стінах міста. І на відміну від грибків, плісняви та іншої нечисті, з ним не потрібно боротися, ба навіть навпаки.
Сучасні художники своїми роботами здатні привернути увагу мас до суспільних і соціальних проблем, наприклад, до прав людини, високої ціни продуктів харчування. Їхні роботи відображають стан суспільства в той період часу, в якому вони були створені.
Однією з особливостей сучасного мистецтва є відсутність і невизначеність тієї чи іншої школи майстерності, які були яскраво виражені в творах мистецтва попередніх століть. Також важливими цінностями художників стріт-арту є екологія, прекрасне-у-буденному, гармонізація урбаністичного простору.
Нещодавно ми публікували фотографії вуличного мистецтва по-українськи. А як щодо Івано-Франківська? Ось історії кількох найвідоміших та найбільших панно, що прикрашають будівлі нашого міста.
Панно «Тіні забутих предків. Іван Миколайчук». У дворі на вул. Миколайчука, 8, 10, 12. 2014 рік
Стріт-арт на тему творчості Івана Миколайчука виконав місцевий художник Юрій Пітчук. (Також учасник вищезгаданого пленеру). Цього разу ініціатива належить уже владі (чи не вперше) – депутату міської ради Оксані Савчук. Сміттєві баки довгий час жили по-сусідству із дитячим майданчиком. Таке розташування було не тільки естетичною проблемою, але й санітарною. Саме тому завдяки активності громади вдалося перенести контейнери та очистити територію. Мета – не лише оздобити стіну, але й донести до громади міста ідею та творчість талановитого українського режисера й актора Івана Миколайчука.
Сам автор графіті Юрко Пітчук зауважив, що поруч із портретом митця зобразив саме сюжет із найвідомішого твору "Тіней забутих предків". "Цей фільм імпонує мені найбільше і ще й близький по духу, бо в мене самого в крові живуть гори", – зізнається художник.
Панно «КіноКосмос». Вул. Незалежності, 97 (Кінотеатр Космос)
Ініціатором ідеї є місцевий кінотеатр “Космос” спільно з групою ініціативних художників Івано-Франківська. Розпис проходив у форматі фестивалю стріт-арту. Було запрошено до малювання панно професійних художників з різних міст України. Після трьох фестивально-робочих днів, кількох ведер шпаклівки і шести десятків балончиків з фарбою і зусиллям вісьмох графітчиків врешті-решт з’явилося імпровізоване зображення, на якому чоловік крутить фільм.
В Івано-Франківську розмальовувати стіни стало трендом. На думку пані Людмили, організатора створення графіті – це чудовий спосіб прикрасити місто, уникнувши сірості і буденності.
Основним художнім активом фестивалю стали учасники раніше загаданого проекту – Художнього пленеру «Мій Станіславів».
Панно «Богородиця». Вул. Гарбарська 22. 2011 рік
З усіх проектів зупинилися на ось такому варіанті. І недаремно. Адже будівля — це новий навчальний корпус теологічної академії. Новий навчальний корпус звели на місці старого, здійснити задумане вдалося великим гуртом. Архітектори, дизайнери та митці — у сакральному розписі фасаду взяло участь близько десятка чоловік.
Упродовж місяця проектний задум на висоті від 20 до 30 метрів вони переносили на дві площини фасаду. Висота однієї лише «настінної» вишивки (за ескізами отця Блажейовського) — 34 метри. Ікона також чимала — її площа займає близько півсотні квадратних метрів.
Керівником художнього проекту став Ярема Стецик.
Панно «Ісус благословляє подорожніх». Завод «Автоливмаш». 2010 рік
На території заводу «Автоливмаш» місцеві художники розписали стіну площею 400 кв.м.: на бетонному мурі зображено Ісуса Христа. Ідея народилася у пана Андрія, працівника автотюнінгової майстерні, стіну якої власне і розписали. «Ми обрали впізнаваний образ «Ісусе, я довіряю Тобі». У повному розмірі там у Ісуса з серця тече кров і вода, на стіні ж - лише верхня частина зображення.
Цей образ явився сестрі Фаустині і є дуже шанований в Європі» , - каже Ярема Стецик. Образ Ісуса Милосердного благословляє усіх подорожніх. Незвична мистецька акція відбулася в рамках фестивалю Христового міста «Вгору серця».
У проекті взяли участь Ярема Стецик, Михайло Саморіз, Євген Самборський, Юрій Бакай.
Стріт-арт майданчик «Мій Станіславів» (художні рефлексії). Вул. Мельника (Завод «Промприлад»). 2014 рік.
Завдяки проекту «Мій Станіславів», спонсори якого придбали фарби, художники можуть не стримувати свого творчого пориву. Цей проект, на відміну від попередніх став першим проектом вільного стріт-арту, де художники могли втілювати свої задуми без прямого та чіткого замовлення. Ініціаторами проекту стали Євгенія Картушова та Христина Федотова.
На одній з картин зображено гуцулку, яка тримає в руках курку. Її намалювала Марта Бельмега — студентка останнього курсу монументального живопису Косівського мистецького інституту. Раніше художниця працювала лише в приміщеннях — дитячих садках, школах, де були прискіпливі замовники. Вперше вона створила картину на відкритому повітрі.
«Сьогодні я можу нарешті намалювати те, що раніше мені не дозволяли викладачі. Ескіз в мене давно готовий, але не було можливості його десь відтворити, — розповідає дівчина, — Птах — це символ, який дуже часто використовують у народному мистецтві. Це — наполовину земне, а наполовину небесне створіння. Подібно до того, як людська душа знаходиться між небом і землею. Курка, яку тримає гуцулка, може також символізувати родючість».
Ще одного птаха зобразив дизайнер Юрій Пітчук. Це — галка, що нагадує герб Галичини.
«Дівчина-франківчанка» — так назвав свою роботу Віталій Грех з Дрогобича, який навчається на інженера, але вже 6 років захоплюється вуличним мистецтвом. Разом з братом вони організували майстерню «Kickit art studio». Графіті поруч з галереєю «Бастіон» та в проході між вулицею Новгородською і майданом Шептицького — це їхня робота.
Панно «Казковий Сон». Автобусна зупинка «вул. Новгородська». 2014 рік
Ініціатором виступила МГО «Фундація регіональних ініціатив». Двоє братів-близнюків з Дрогобича, які навчаються у обласному центрі Прикарпаття, розмалювали у стилі “стріт-арт” пошарпаний мур автозупинки в самісінькому центрі міста. Сіра занедбана стіна перетворилася на казкове полотно. Для цього потрібно було лише п’ятнадцять годин часу, кільканадцять балончиків із фарбою на півтори тисячі гривень та широкі пензлі – і з’явилася барвиста картина на екологічну тематику “Казковий сон”. Вуличний шедевр започаткував серію подібних робіт у історичній частині міста.
Ідея народилася ще на початку весни, згодом чотири місяці міські чиновники розглядали і узгоджували ескіз, не надаючи дозволу на розфарбовування стіни. І лиш тепер мешканці можуть помилуватися витвором вуличного мистецтва. Натхнення у молодих художників вистачить ще не на один десяток стін.
Віталій Грех, автор графіті “Я не зразу малюю в центрі міста. Я сім років старався на карточках, потім був період, де ми малювали в таких місцях, де ніхто не бачить, на закинутих заводах, на всяких індустріальних об’єктах, – довго до цього йшли, до якості такої, щоб можна було в місті показувати”.
Панно «Україна Єдина». Вул. Мазепи 25. 2014 рік
Ініціаторами створення "України Єдиної" стала молодіжна громадська організація "Сокіл", а втілили задум в життя дві молоді франківські художниці Оксана Парцей та Ірина Клицюк.
"Ідея створення панно зародилася ще на початку Революції гідності. Ми планували розписати стіну на тему Небесної сотні, але з часом ситуація в Україні змінилася. Ми вирішили розписати стіну на тему "Україна Єдина", дуже хотіли встигнути саме до Дня Незалежності!», - розповідає Оксана Парцей.
Над роботою дівчата працювали два тижні. На площі 86 м.кв. зображено два ангели, які в руках тримають жовто-блакитний стяг над Україною. Ним вони наче єднають Схід і Захід України. Ангели, за словами художниць, також символізують собою могутню силу Божого захисту Україна, яка зображена на панно у вигляді різноманіття архітектурних пам'яток.
За матеріалами Фонду розвитку міста «Інший Франківськ»
