І знову прийшла осіння пора. Починаємо хандрити і симулювати депресію.
А у когось дійсно починається складний і болючий для психіки період, пише ВВС Україна.
Іноді буває складно відрізнити нормальні цикли життєдіяльності людини від порушень або відхилень, оскільки в сучасному світі багато чого змішалося і розмилося.
Ніхто не встає з півнями і не засинає, коли догорить лампа. Століттями апробоване у слов'янській культурі дозвілля - звичка "журитися" - перетворилося на поганий тон.
Піднесений настрій, фальшива бадьорість духу, і уявний контроль над навколишнім світом стали нормою поведінки. Після літніх канікул і відпусток цей настрій збивається, його складніше підтримувати і треба якось виправдовувати.
Узагальнене поняття "депресія" чи не найкраще підходить для виправдання занепаду сил, низької мотивації, смутку і ганебної рефлексії. А якщо ця "депресія" ще й не наша, а календарна, то стає зовсім зручно.
Знижений настрій або низький рівень енергії - це ще не депресія. У психічно здорових людей у цей час настає хандра, а не депресія, і не осіння, а зимова.
У цього процесу є зрозуміла еволюційна складова. Пізня осінь і зима - це історично пасивний час. Врожай зібрано, дрова нарубані, запаси зроблені. У нашій кліматичній зоні світло тьмяніє, температура падає. Саме час лежати на печі й збирати сили в очікуванні весни. За мільйони років ми звикли у цей час відпочивати.
А зараз такої можливості ми собі не даємо. Ми створили собі новий ритм життя, а біологічні цикли так швидко змінитися не можуть. Ми користуємося цифровим годинником, а організм досі живе за сонячним. Цей конфлікт викликає природну психічну реакцію організму.
Водночас не варто ігнорувати симптоми депресії, якщо вони заважають нормально функціонувати. У зимовий час можна не тільки лінуватися й хандрити, а й психічно хворіти.
Звичайна соціальна або клінічна депресія може збігтися у часі з осінню. Якщо людина перенесла важку втрату або отримала психічну травму, то пора року або кількість сонячних днів має невелике значення. Але депресія як хвороба, а не соціальне явище, може носити й сезонний характер.
У північних і південних регіонах світу зима приносить коротші дні і довші ночі. Це сезонне зрушення і пов'язаний із ним брак сонячного світла може викликати тип депресії, відомий як сезонний афективний розлад (САР).
САР, у якого симптоми і навіть методи лікування збігаються з депресією, характеризують циклічність (сезон) і повторюваність (щороку). Люди з таким розладом, відомим також як зимова хандра (winter blues), пізньої осені починають відчувати смуток і втому. Ці симптоми зазвичай проходять навесні.
У вересні для САР ще зарано - просто місяць важкий. У нашій смузі відсутність сонячного світла починає впливати на наш організм в останній місяць осені.
Це захворювання мають не більше 5% населення у більшості країн, тому скарги усієї країни на сезонну депресію не мають під собою підстав і дещо перебільшені. Цей факт не зменшує страждання тих, дійсно схильний до САР.
Статистично жінки частіше, ніж чоловіки страждають від сезонного афективного розладу. Захворювання часто починається після 20-30 років, хоча його ознаки є й у деяких дітей.
Люди з САР мають такі симптоми:
дратівливість, перепади настрою
труднощі з концентрацією уваги
сонливість, млявість
підвищений апетит, можлива тяга до їжі, багатої на вуглеводи
збільшення ваги
важкість у руках і ногах
труднощі або відмова від соціальних взаємодій
Існує два основні методи лікування сезонного афективного розладу: світлова терапія і антидепресанти.
Світлова терапія - ефективний спосіб лікування САР. Простий спосіб побалувати себе світловою терапією - щоранку після світанку гуляти на свіжому повітрі. Таким чином можна отримати не тільки додаткове світло, але й займатися спортом, що може значно полегшити симптоми депресії.
Світлову терапію також можна проводити протягом 30 хвилин за допомогою спеціального світлового приладу або лампи, зазвичай вранці. Світло від приладу набагато яскравіше, ніж від внутрішнього освітлення.
Яскраве світло впливає на клітини сітківки, які з'єднуються з гіпоталамусом - частиною мозку, яка допомагає контролювати добові ритми організму (циркадні ритми). Вважається, що циркадні ритми порушуються при САР.
Успішне лікування залежить від ретельно індивідуалізованого вибору часу і дозування світла. Рекомендація щодо 30 хвилин щоденного впливу заснована на середній реакції на 10 000 люкс білого світла. Деяким людям може не знадобитися така кількість світла, іншим може знадобитися більше.
Сьогодні технології дозволяють підбирати оптимальні параметри і тривалість світлової терапії для кожної людини індивідуально.
За останніми даними, світлова терапія покращує симптоми сезонного афективного розладу у 50-80% людей, які її використовують.
При спробах самолікування слід мати на увазі, що навіть світлова терапія може мати побічні ефекти. Деякі люди не переносять яскраве світло.
Найбільший психологічний ризик полягає у тому, що терапія яскравим світлом може викликати гіпоманію або манію у людей з біполярним розладом. Щоб знизити цей ризик, у деяких випадках призначають препарати, які стабілізують настрій.
Яскраве світло може викликати пошкодження сітківки, хоча це буває дуже рідко. Деякі ліки можуть збільшити ризик виникнення побічних ефектів, зокрема деякі антипсихотичні препарати, літій, мелатонін і звіробій.
Деякі захворювання також можуть збільшити ризик: люди з діабетом або захворюванням сітківки повинні проконсультуватися з лікарем.
Деякі люди вважають за краще не виходити вранці на вулицю або не хочуть сидіти перед світловим приладом по 30 хвилин на день. Інші не отримують особливого полегшення від світлової терапії. У таких випадках симптоми сезонного афективного розладу також можуть полегшити антидепресанти.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну є основним типом медикаментів, які рекомендують застосовувати при САР.
Також не слід забувати про збалансовану дієту, багату на вітаміни і корисні жири, і фізичні навантаження.
Варто пам'ятати й про те, що ще буде багато сонця і світла. А іноді навіть дати собі можливість відпочити і "потужити" під повільний блюз. Восени це особливо приємно.
Медичний дисклеймер. Метою статті є загальне інформування. Вона не може замінити медичну консультацію спеціаліста. BBC не несе відповідальності за будь-який діагноз, встановлений читачем на підставі інформації з сайту. BBC також не несе відповідальності за зміст будь-яких зовнішніх інтернет-сайтів, на які посилаються автори статті, а також не рекомендує будь-які комерційні продукти або послуги, згадані на будь-якому сайті. Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, якщо у вас виникають питання, пов'язані з вашим здоров'ям.
