Блогер Олександр Шутяк вже не перший рік поспіль спостерігає за змінами в Івано-Франківську. Наприкінці року у своєму блозі він публікує фото, на яких помітно зміни нашого міста. Як же змінився Івано-Франківськ у 2016-му?
«Цікаво, що рівно рік тому я написав свою попередню розповідь про Івано-Франківськ. З того часу в місті досить багато чого змінилося і зараз я постараюся про ці зміни трохи розказати.
2. Невдовзі після мого попереднього візиту до Франика там провели транспортну реформу в процесі якої повністю змінилася маршрутна мережа і з'явилися повнорозмірні автобуси, які до того тут не зустрічалися.
3. Як і у Львові свого часу великі автобуси це вживані машини з Європи. Зустрічалися навіт досить нові Мерседеси Сітаро. Шкода, що з налаштуванням табло-маршрутовказівників у перевізників не склалося.
Звісно, в процесі цих реформ було чимало обурення з боку мешканців, але, як я розумію, ситуація устаканилася. Порівняно зі Львовом у Франківську місто має відчутніший вплив на перевізників, адже маршрути розігрувалися невеликими лотами по 2-3 маршрути. Відповідно, якщо хтось з них не виконуватиме домовленості, з ним значнопростіше розірвати угоду, та замінити іншим. У Львові маршрути розігрували великими пачками по 10-15 шт. і розривати такі угоди ніхто не ризикує. Перевізники, відповідно, це чудово відчувають.
4. Таблички з переліком маршрутів на зупинках дуже нагадують ті, що свого часу пробували впровадити у Львові.
5. Водії у Франківську якось неймовірно уважно ставляться до дорожньої розмітки. Де намальовано, що стояти не можна - там не стоять.
6. Поділки між паркомісцями теж не ігнорують.
7. Навіть цей чоткій Гелендваген став чітко по розмітці.
8. У Франківську навчилися досить раціонально використовувати простір вулиці - ось тут розміщенням паркомісць та розміткою заспокоїли рух та знайшли місце для лівоповоротної смуги перед перехрестям. Дощоприймач, щоправда, як і в нас, забирає простір тротуара.
9. Хоча у дуже багатьох місцях дощоприймачі стоять у бетонному проміжку між бордюром та проїжджою частиною.
10. Припіднятий пішохідний перехід.
11. Ще один. Раніше це місце виглядало так.
12. Грибочки)
13. Часто зустрічаються невеликі свіжовідремотовані сквери. Щоправда плитка "старе місто" псує враження та й ці меблі виглядають не надто елегантно.
14. Ось ця лавка вже значно симпатичніша, ще й має вмонтовану зарядку для USB. Точніше мала, бо, як кажуть, гніздо зарядки нещодавно хтось вирвав.
15. Ще сквер.
16. І ще один сквер, облаштований біля новобудов на околиці міста.
17. Якби не викладене колами "старе місто", то можна було би сплутати з якимось ближнім закордонням.
18. Гігантська попільничка у вигляді сигарети із написом "ні курінню" викликає гострий напад когнітивного дисонансу.
19. Пішохідна вулиця в стороні від центру, якою, щоправда їздять та паркуються автомобілі.
20. Вздовж вулиці розставлені ось такі ненав'язливі міні-скульптури.
22. Тим більше, що далі ця вулиця виводить нас прямо у центральний парк.
23. Повернімося до вулиць. Ось нещодавно реконструйованавулиця Галицька. До ремонту тут не було велоінфраструктури, зате було засилля хаотичного паркування, через яке зустрічні потоки часто могли їхати лише по черзі, пропускаючи одне одного. Тепер тут є паркувальні місця з двох боків вулиці, дві смуги руху та двостороння велодоріжка. В результаті вулиця, яка до того постійно стояла, після реконструкції поїхала.
Ширина паркомісць тут лише два метри - по-перше тільки так влізли смуги руху потрібної ширини, а по-друге, франківський досвід показує, що занадто широкі паркувальні лоти заохочують водіїв паркуватися неохайно. Коли ж надлишку місця немає, це змушує використовувати його максимально акуратно та ефективно. Поліція погодилася на таке лише в порядку експерименту і тепер на цей приклад при інших реконструкціях посилаються, як на прецедент.
24.
25. Ще одним прикладом місця, де хаос перетворився на впорядкованість, євулиця Павла Тичини. Колись тут був розбитий асфальт і таке саме хаотичне паркування - тепер тротуар трохи розширився та з'явилася велосипедна контрсмуга.
26. На перехресті з'явилася антикишеня.
27. Велосмуга далі по вулиці. Приємно бачити, що ніхто не вилазить на неї.
28. Одним з тих, чиїми зусиллями у Франківську відбуваються позитивні зміни, є Андрій Коман (третій зліва у помаранчевих штанах та строкатій сорочці). Свого часу він попрацював архітектором в Німеччині, після чого повернувся додому та зайнявся проектуванням вулиць з використанням німецького досвіду.
29. Ось тут він щось розказує про чергове перехрестя, вже не пригадаю, що саме. Взагалі в нього мудрий підхід - спочатку розрулили найпроблемніші для автомобілістів місця і тільки після цього, отримавши їхню прихильність, змогли впроваджувати й інші, менш популярні серед водіїв речі.
30. Ще одна помітна зміна - відкрили для проходу та облаштували провулок вздовж бастіонного муру.
31. Рік тому було так.
32. Зона зупинки для роверистів на перехресті.
33. Тактильна плитка.
34. Ще приклад.
35. На вежі Ратуші за прикладом Львова відкрили оглядовий майданчик.
36. Рік тому тут була пилюка, голубиний послід та соплі якихось дротів.
37. На самому майданчику дощатий настил та перила зі скляним огородженням.
38. Минулого року це місце ще виглядало так.
39. Нагорі чергує чоловік, головна функція якого кричати всім, хто піднімається чи спускається сходами "Обережно! Важайте на голову!".
40. Обережність і справді не зайва.
41.Ще до Франківська добралися мурали.
42. Тут рік томубув базар, а на фото - початок облаштування кільцевої розв'язки.
43. Звісно, що не все ідеально.
44. Нове будівництво у Франківську часом лякає.
45. А часом шокує.
46. Стоїш такий, дивишся на це і думаєш - "Вони це серйозно?"
47. Куди краще та стильнііше виглядає будівля Прикарпаттрансгазу, зведена ще заСоюзу за проектом чи то німецьких, чи то ще якихось соціалістично-закордонних архітекторів.
48. Вона і в деталях вигядає так, ніби телепортувалася сюди з Нмеччини. Лише кондюк на фасаді та жовта труба повертає нас до реальності.
49.
50. Любов архітекторів до сходів краде половину не такого вже й вузького тротуару.
51. Звісно, не всі вулиці проектують архітектори з досвідом роботи в Німеччині - на противагу їм є й ті, хто будують так, як мило їхньому серцю - з п'ятиметровими смугами руху, вузенькими тротуарами та переходами раз на кілометр. При цьому вони ще дуже не люблять, коли їх за це критикують.
52. Ремонт невеликої житлової вулиці. Ніби добре, що розширюють тротуар.
53. Але що ж буде з водовідведенням?
54. А ще ось це. Не знаю, хто таке придумав, але це реально небезпечно. Краї сітки, у яку засипані камінці, гострі, наче бритва, і травмуватися об них - секундна справа.
55. Вітрина.
56. Ще відразу кидається в очі, що дорожні знаки у Франківську менші за львівські. Виявилося, тут використуть мінімально допустимий за нормами розмір.
57. На вихідних заїзд в центр міста перекривається водоналивними бар'єрами.
58. Просто фото вокзала з мосту.
59. Настінна попільничка біля входу до одної з кафешок.
60. Вид на місто з Вовчинецьких гір. Щоправда місто сховалося у диму.
61. Самі гори такі ж засрані сміттям, як і торік.
62. Цементний завод у сутінках здалеку виглядає, як діловий район з хмарочосами.
63. Що ще сказати про Франківськ?
64. Днями один чоловік з Франківська сказав, що як він приїжджає до Львова, то в нього відчуття, ніби він за кордон потрапив - трамваї, Макдональдс, оце от все...
65. У мене ж часом схожі відчуття виникають під час поїздок у Франківськ.
66. Яка мораль? Ходіть в гості до сусідів, нам є чому повчитися одне в одного.»
