Фотопідбірка маленьких ґазд, котрі разом з батьками живуть на віддалених та важкодоступних просторах Карпат.
Виконуючи щоденні виснажливі обов'язки на полонинах, веселі, замурзані та безтурботні дітлахи переймають цінний досвід батьків та вже в юні роки стають по-дорослому відповідальними.
Богдан Каменеску Не кожен турист, зустрічаючи на полонинах гуцулів, може зрозуміти їхню говірку, а тим паче в дитячій інтерпретації. "- як тебе звати? – Вітя… – а скільки тобі років? – 4 годіув… – 4 рочки? -…4 годіув!!!"
Цибух Тарас Також тримайте на замітку: ґазда – господар; голова сім'ї вуйко – старший за віком чоловік гезде – ось тут гет – повністю квапитиси – поспішати мешти – туфлі слоїк – скляна банка трафунок – випадок, пригода файка – люлька
Віталік, 9 років, живе у Рахові. На літніх канікулах допомагає випасати на чорногірських схилах отари овець. Страшенно любить гратись із вівчарськими собаками та з сумом чекає осені бо пора йти до школи. Мріє стати шофером. Василь Лецин
Олеся 120 днів проводить на полонині з батьками, висота полонини не менше 1100, 4 місяці на такій висоті. Тарас Цибух
Дмитро, пастух з села Чорна Тиса, що літує на полонині Плоска з своїми малими сестрами . Допомагає батькам поратись з понад восьмома десятками корів та десятком коней. Мріє про планшет та зовсім не боїться ведмедя. Не любить осінь, бо пора до школи. Василь Лецин
На полонині Апшинеска Роман Михайлюк
Фізяр Михайло
Юрій Білак Звичайні діти з незвичайними вміннями — вони можуть грати на дримбі чи сопілці, випасати худобу, збирати гриби, а також мають неабияку фізичну витривалість. Та все ж їм притаманні пустощі та мрії — про подорожі до великих міст, купівлю безглуздих дрібничок нестримно яскравих кольорів та про круті ґаджети, які вони часом помічають у туристів.
