Відбулась презентація проєкту дослідження пріоритетних напрямів розвитку відвідування зони відчуження та просвітницького продукту за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Державним агентством з управління зоною відчуження.
Мета проєкту – знайти нові вектори розвитку зони відчуження, як місця для науки й просвітництва, показати відвідувачу з кожної країни, що Чорнобиль – це найбільший урок з безпеки людства, який варто пам’ятати.
Дослідження закладе основу для створення єдиної концепції розвитку території зони відчуження та подальшої трансформації вже найближчим часом.
Експертна спільнота обговорила проміжні результати проєкту дослідження за трьома напрямками: «відвідування», «культура» та «просвітництво». На думку експертів, головна ціль на найближчі роки – зберегти виняткову історію Зони та меморіалізувати важливі місця, тому одним із ключових завдань у рамках проєкту є консервація об'єктів для відвідування у місті Прип’ять, збереження та відновлення мозаїки, монументального мистецтва, унікальних вітражів, стан яких з кожним роком невпинно погіршується.
«Мене дуже непокоїть стан мозаїк, монументального мистецтва, вітражів, архітектури пізнього модернізму, які могли би слугувати яскравими прикладами того як жило місто Прип’ять. Потрібно бути обережним з тим, щоб простір, який вже сформувався в зоні, жодним чином не був пошкоджений» – пояснює Павло Гудімов – куратор мультимедійної виставки «Чорнобиль. Подорож».
За 35 років з моменту Чорнобильської аварії територія не мала єдиного сформованого бачення. Тож одним з пріоритетних завдань майбутньої концепції є формування меседжів, які мають транслюватися серед відвідувачів.
«Надважливо створити єдиний наратив, який поширюватимуть абсолютно всі гравці ринку. Вони мають розповсюджуватися на кожну зміну, що відбувається в Зоні. Ми повинні пам'ятати, що для багатьох людей ця територія – місце болю», – пояснює свою позицію Олена Фоміна, голова туроператора «Гамма-Тревел».
Експерти погоджуються з думкою щодо необхідності створити якісну інфраструктуру для відвідувачів, зокрема: комфортні умови на контрольно-пропускних пунктах та навігація в середині зони; оновлення маршрутів для подорожей, розширення їх на безпечні території – від місця, де трапилася аварія до куточків у найвіддаленіших селах, які поступово зникають, зростаючись з природою.
Іншим ключовим напрямом розвитку Зони відчуження, за думкою експертів, є її науковий потенціал. Адже Чорнобильська зона має потенціал для втілення особливих проєктів, аналогів яким немає у світі. Навколо Чорнобильської АЕС розвивається справжній технологічний кластер, який може приваблювати науковців з різних куточків світу.
«З наукового погляду нині найважливішим в Зоні є об'єкт «Укриття» та його перетворення на екологічно безпечну систему. Це унікальний приклад у світі, який може об'єднати навколо себе сотні чи навіть тисячі науковців. Проте, ми маємо великі складнощі з існування наукової інфраструктури в Чорнобилі», – Сергій Паскевич, заступник директора Інституту проблем безпеки атомної електростанції.
Це є частиною перетворень, яких потребує зона найближчими роками, згідно проєкту дослідження. Усі конструктивні пропозиції, отримані від експертів в рамках публічних обговорень, враховані у фінальному документі проєкту.
Додатково: Дослідження пріоритетних напрямів розвитку відвідування Зони відчуження та просвітницького продукту проводиться за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Державним агентством з управління зоною відчуження. Робота здійснюється на виконання Указу № 512 Президента Володимира Зеленського «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», виданого у 2019 році.
