Хто сказав, що бути мужнім і відважним лицарем сьогодні не актуально? Маємо наглядний приклад франківця в обладунках – Ярослав Карабин. Ми почули про відновлення традицій Середньовіччя, реальні бої, життя у польових умовах і табу на все сучасне.
– Розкажіть про ваш клуб, його діяльність та захоплення.
– У нас військово-історичний клуб “Зігмунд”. Ми відтворюємо життя галичан, які воювали у Грюнвальдській битві кінця XIV початку XV століття. Сенс реконструкції полягає у тому, що ми робимо все це матеріально: шиємо середньовічні костюми, робимо обладунки, відтворюємо зброю та побутові речі. Ми проводимо різноманітні фестивалі, які максимально відтворюють ті часи. Сенс у тому, що там немає нічого сучасного. Ми спимо на сіні, у шатрах, там немає жодної техніки. У нас є фахівці, які виготовляють різноманітні елементи побуту, адже це не кожна людина вміє. Шукаємо рецепти, із продуктів, які були доступні у Середньовіччі, та з них готуємо їжу. Влаштовуємо різноманітні танці, фаєр шоу. Для тих же, хто хоче гостріших відчуттів, влаштовуємо бої. У кого немає для них здоров’я, проводяться змагання лучників. Ці змагання викликають бажання перемагати. Ти вправляєшся у спритності, влучності. Намагаємось максимально відтворити ті часи.
– Скільки людей залучено до цього процесу?
– До нашого клубу залучено небагато людей (близько шести, чи десяти) в залежності від сезону. А беруть участь десятки тисяч людей, оскільки ми вийшли на такий рівень, коли сформувався офіційний вид спорту – середньовічний бій, у якому беруть участь збірні з різних країн.
– Розкажіть про курйози на фестивалях.
– Поїхав я на фестиваль, взяв всі обладунки. Звичайно, паніка, тому що це був перший мій вихід. А там дуже серйозні бійці. Для того, щоб роз’яснити вам всю трагічність ситуації, розповім такий випадок: Огорожа, де проводились бої, представляла собою дуже масивну споруду з дощок. Там був один боєць у вигляді “гори м’язів, сала та заліза”, який розтрощив цю огорожу в пух і прах. Отож, коли я брав участь у бої, мені дуже пощастило, супротивник доволі акуратно поводився зі мною під час змагання. Напевно, пожалів мене, тому що побачив, що я новачок у цій справі.
– Чи є якісь спеціальні люди, які навчають боям?
– Спочатку навчився капітан нашого клубу, а потім навчив і нас, вже далі ми самі набирались досвіду. Немає жодної школи фехтування, професійно цим ніхто не займається, кожен готується самостійно.
– Скільки у Франківську військово-історичних клубів?
У Франківську, окрім нашого, є ще один клуб – “Чортополох”, він також ВІК, але вони не реконструктори, а рольовики.
– Як дружина ставиться до твого захоплення і чи їздите на реконструкції разом?
Жанна ставиться позитивно, підтримує мене у всьому. Навіть їздить на реконструкції разом зі мною.
Джерело: ВЕЖА
