У Львові понад 150 військовослужбовців 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ВДВ ЗС України в урочистій обстановці були демобілізовані після року служби у найгарячіших точках АТО.
На стройовому плацу бригади відбулась церемонія прощання із Бойовим Прапором військової частини.
Серед тих, хто прощався з військовою службою – ветеран МВС, голова Громадської ради при УМВС в області, старший сержант Ігор Синяк.
“Галка” запитала у бійця, яким є його настрій і думки у день “дембеля”.
“Знаєте, нічого ще не розуміється, ще не усвідомлений, що дембель. Десь таке відчуття, що не розумієшся, що з тобою зараз робиться. Звісно, що зараз на Сході спокійно, не те, що рік тому. Нема таких переживань, що нас там нема”
Синяк зізнається – йому та бойовими побратимам нині було важко прощатися з Бойовим Прапором.
Будемо продовжувати службу у військовому резерві. А як Батьківщина покличе, знову встанемо до військових лав, — каже старший сержант Ігор Синяк.”Для мене було емоційно вразливо прощатися з прапором бойовим. Бо ми – єдина десантно-штурмова бригада в Україні. По плацу йде наш прапор, ми йдемо, знімаємо шапки, стаємо на коліна… Цей момент дуже емоційний, багато хлопців було, які пускали сльозу. Повірте, багато з них вже на похоронах не плачуть”, – каже боєць АТО.
Синяк не заперечує – десантникам довелося пережити колосальні випробовування. Та допомогли козацький дух. До речі саме в АТО він відпустив характерні для прадідів чуб та вуса.
“У фізичному плані були колосальні навантаження. Це цього року зовсім по-іншому почали воювати, створилася армія. Важкий був минулий рік — коли лише затятість допомогала вистояти, коли проти танків стояли з РПГ, без води, без їжі. Ми горді, що не сталося тоді таке, як сталося з Кримом, що ми такого не допустили з Донбасом”, – не приховує гордості за своїх побратимів Ігор Синяк.
Будемо продовжувати службу у військовому резерві. А як Батьківщина покличе, знову встанемо до військових лав, — каже старший сержант.
ФОТО: Прес-центр Міноборони.
