Сьогодні в департаменті архітектури відбудеться зустріч щодо вирішення долі будинку Гриневичів по вул. Василіянок.
Про це пише Фіртка, посилаючись на поінформовані джерела.
"Власники камяниці, в якій колись працював музей родини Гриневичів, - "Союз українок", готовий віддати ділянку забудівнику зі знесенням будинку. Планують збудувати 5-7 поверхів. Забудовнику довго переконував Спілку краєзнавців дати висновок, що будинок "не цінний". Володимир Гайдар (головний архітектор міста, -авт.) навпаки вніс камяницю в перелік нововиявлених памяток архітектури і категорично проти знесення. Департамент пропонує будинок не чіпати, рестраврувати його а будувати за будинком", - розповіло джерело.
На зустрічі мають бути "союзянки" та краєзавці.
Родинна кам'яниця сім’ї Гриневичів збудована ще 200 років тому. Донедавна там працював музей Гриневичів. Сьогодні за кронами дерев та хащами бур'янів фасад будинку №52 неможливо розгледіти взагалі. На ґанку поселилися бомжі та наркомани. З будинку просто на траву пообсипалися частини фасаду.
Як відзначає краєзнавець Михайло Головатий, будівля на вулиці Василіянок, 52 збудована на початку 19-го століття: "Це дуже цікава міщанська споруда у стилі класицизму. Привертає увагу цікавий чотириколонний портик. Таких будинків у місті вже практично немає".
Провінційні будиночки такого типу були дуже характерними для Станиславова у період до Мармулядової пожежі 1868 року, зауважує Ігор Панчишин, начальник відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому. Відтак "допожежна" архітектура у центрі міста, який вигорів включно із ратушею, сьогодні є унікальним явищем.
Кам’яниця цінна не лише унікальною архітектурою, а передовсім історією, наголошує Михайло Головатий. Власницею будинку була близька родичка письменниці Катрі Гриневичевої Ірина Гриневич. Відома письменниця та керівник львівського "Союзу українок" була заміжня за рідним вуйком сестер Гриневич Дарії та Ірини, які мешкали в Івано-Франківську. Приїжджаючи до родини зі Львова, Катря Гриневичева часто гостювала у кам'яниці на Василіянок, 52.
У 80-их роках будинок слугував явочною квартирою для забороненої УГКЦ. Тут неодноразово збиралися дисиденти Левко Лук'яненко, Микола Поровський, Роман Круцик.
У 2001 році активістки "Союзу українок" відкрили у будинку "Громадський музей родини Гриневичів".
