На Кіровоградщині судитимуть псевдовдову загиблого на Донбасі військового, яка видала себе за його громадянську дружину, за що отримала від держави компенсацію у 1,2 млн гривень.
Як повідомляє місцева прокуратура, підозрювана, аби створити удаваність спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу із загиблим, вчинила ряд шахрайських дій.
Зокрема, скориставшись скрутним майновим становищем сестри загиблого, запропонувала поховати героя за місцем свого проживання, на що остання погодилась. Вона отримала довідки з міськради про те, що проживала з загиблим у громадському шлюбі і він брав участь у вихованні її дитини. На підставі вказаних довідок суд визнав підозрювану членом сім’ї загиблого героя, що і дозволило їй отримати компенсаційні виплати.
23 листопада 2017 року Олександра з позивним "Смурфік" поховали в місті Помічна, де влаштувалася кохана-самозванка.
Як повідомляє Обозреватель, йдеться про 32-річну уродженку Івано-Франківщини. На сторінці "вдови" в соцмережах – її знімки у формі. Другий рік поспіль у листопаді вона публікує пости на пам'ять про Олександра.
"Цього дня два роки тому війна відібрала життя найкращого чоловіка і люблячого батька. Вічна пам'ять і Слава Герою!" – написала жінка великими літерами в листопаді 2019 року.
Торік вона також публікувала світлини пам'ятника, який поставила бійцю.
"Він прожив у цьому місті останній рік разом із цивільною дружиною та її двома дітьми від першого шлюбу. Спільних дітей у сім'ї не було", – повідомляється на сайті Кіровоградської обласної бібліотеки.
Водночас на головній світлині в Олександра спільна фотографія з Тетяною. Її він опублікував за два тижні до загибелі.
У 2018-му Тетяна отримала орден "За мужність III ступеня", яким президент посмертно удостоїв Олександра. Показово, що, згідно з матеріалами справи, факт проживання однією сім'єю засвідчили міськрада міста Помічна, директор школи видав довідку, що вітчим (Олександр) ледь не щодня відвідував школу й батьківські збори.
Але після того як було відкрито кримінальне провадження, чиновники й співробітники навчального закладу зізналися, що видали документи на прохання вбитої горем "дружини" відразу ж після похорону.
