«Життя – не цукор», − продовжують повторювати латентні обожнювачі гіркого та солоного, потайки намагаючись затягнути мене у свої ряди. Так, іноді доводиться робити не зовсім те, що хочеться. Мити посуд, читати нудні підручники, витрачати багато часу на транспорт.. Але хіба це привід страждати чи сумувати? Невже це причина для того, щоби псувати собі настрій або скиглити?
Не смішіть мене! Якщо я скажу, що існує метод, котрий допоможе не тільки почати отримувати задоволення від усіх, навіть найбільш безглуздих справ, а ще й самовдосконалюватися? Слухайте. Розповім, як я на це натрапила.
Одного дня між парами я прибігла в гості до подруги, щоб поскаржитися. В університеті знову відбувався якийсь треш, і мені дуже хотілося співчуття. «Уяви тільки, − почала я, − викладач з «Охорони праці» змушує нас кожного тижня писати конспекти по 30 сторінок! Не виконуючи його вимог, іспит скласти не можна» (до слова, той самий викладач приходив на екзамен з величезною кувалдою та 10-сантиметровим цвяхом і пробивав ним конспект кожного, щоб один зошит не можна було здати двічі).
Я тоді вже працювала фул-тайм і мала досить насичене соціальне життя. Тому той факт, що я маю сидіти по 4-5 годин, механічно переписуючи якийсь підручник, вводив мене у стан агресивного відчаю. «Я безсильна щось змінити, і це бентежить! Замість того, щоб розвивати свої професійні навички й отримувати заслужений відпочинок, мені доводиться кряхтіти вечорами через біль у пальцях і не полишати спроб розгледіти під ними букви, залиті моїми кривавими слізьми!».
Подруга слухала мене уважно, потім дала мені печеньку та спокійно спитала: «А ти не думала використати це завдання як нагоду, щоб навчитися каліграфії та зробити свій почерк гарним?..»
Слова вдарили мене, немов кувалдою по голові. Знаєте пісню «A moment in a million years?». Оце був він − момент, з якого моє життя та ставлення до рутинних справ змінилися назавжди.
Це ж геніально! Замість того, щоб нити і посилати у Всесвіт промені ненависті, можна витратити час собі на користь, можна зробити його приємним і продуктивним. Треба лише змінити мету!
Я послухала пораду. І не повірите − навчилася гарно писати, здала іспит на «відмінно» й почала застосовувати цей метод і в інших буденних справах, які здавалися безглуздими таймкіллерами. Тільки-но виникає необхідність зробити щось таке – починаєш шукати якийсь цікавий, корисний або веселий побічний процес. І вуаля – отримуєш задоволення від усіх справ і постійно чомусь вчишся.
Лінь прибирати? Можна спробувати у цей час танцювати, не повторюючи жодного руху. Треба десять годин механічно переносити якісь дані у таблицю? Спробуйте зрозуміти, як це відчувати себе роботом, і винайдіть алгоритм, за яким цю справу можна виконати швидше за людину-блискавку! Треба далеко їхати, а почитати в метро не вдається, бо забув книжку? Не привід злитися. Можна розглядати людей, намагаючись вгадати, про що вони думають, − розвиває фантазію. Або вивчати різноманітність форм їхніх очей – розвиває художні навички. І так скрізь. Просто забуваєш про своє безсилля щось змінити, приймаєш запропоновані умови й намагаєшся якось себе розважити.
Повірте, через якийсь час вам стане тяжко згадати, коли останній раз ви нили чи жалілися на життя. Просто зникає привід – ви постійно добре проводите час. І що більш важливо − час на самоті з собою. Постійно вчитеся,щось відкриваєте. Це світосприйняття а-ля «життя як челендж» або «життя як головоломка», коли можливості для самовдосконалення ви знаходите у всьому.
Перепрошую за такі алегорії, але це дуже схоже на життя зеленого горошку. Він же не ниє, що його стебельце занадто тонке, щоб перемогти гравітацію і піднятися самостійно. Він виходить із того, що в нього є, і тягнеться до сонця як може − тихесенько знаходить за що чіплятися і зростає. Відчуйте себе зеленим горошком – це приємно!
Цей метод – чудовий компроміс між тим, що треба, і тим, що хочеться. Спробуйте наступного разу, коли в університеті вам дадуть абсолютно безглузде, на ваш погляд, завдання, скласти список кроків, необхідних для його виконання. А потім знайдіть в одному з них щось цікаве для себе. Ви будете здивовані. Скажу навіть більше – практикуючи цю штуку, ви також зможете просунутись у пошуках свого покликання, адже постійно обиратимете те, що вам подобається. А це дуже допомагає зрозуміти, в якому напрямку рухатися.
Щасти!
Джерело: studway.com.ua Фото: sitebuilderreport.com/stock-up
