Дослідники виявили, люди спеціально пригнічують області мозку, які використовуються для аналітичного мислення, щоб вірити у Бога.
Глибоко невіруючі люди роблять подібне з областю мозку, що відповідає за емпатію, пише The Independent.
Професор Тоні Джек, який керував дослідженням, пояснює, що своєрідне вимкнення критичного мислення допомагає "досягти більшого соціального і емоційного розуміння".
Аналіз проводили після восьми експериментів, у кожному з яких участь прийняли від 159 до 527 дорослих учасників.
Дані експерименту також свідчать, що віруючі люди були більш чуйними, ніж атеїсти.
Віруючі люди більш чуйні, ніж атеїсти. Фото kevron2002/Depositphotos
Професор Тоні Джек вважає, що його дослідження може бути ключем до пояснення феномену того, що віра у надприродне існує протягом всієї історії культури.А рівень духовної віри та емпатії у піддослідних були позитивно пов'язані з частотою молитви або медитації.
У більш ранніх дослідженнях, професор Тоні Джек використовував машину функціональної магнітно-резонансної томографії щоб показати, що людський мозок має аналітичну мережу нейронів, яка дозволяє людям мислити критично, та соціальну мережу нейронів, які відповідають за здатність співпереживати.
Віруючі люди спеціально пригнічують області мозку, які використовуються для аналітичного мислення. Фото alexskopje/Depositphotos
Таке придушення може призвести до конфлікту між наукою і релігією, додають науковці.Вчені зазначають, що людський мозок досліджує світ за допомогою обох мереж. Коли людина стикається з проблемою фізики або етичною дилемою, здоровий мозок активує відповідну мережу при одночасному придушенні іншої.
"Оскільки мережі пригнічують одна одну, вони можуть створити дві крайності. Знаючи як працює мозок, можливо ми можемо створити більше причин для балансу в національних бесідах за участю науки і релігії", – вважає професор організаційної поведінки в Case Western Reserve University Річард Boyatzis.
