Logo
4 Липня 2019, 20:01

України льодовикового періоду: де сьогодні зберігаються сенсаційні знахідки із Старуні

На них полював Третій Рейх, мало не знищили невігласи та бідність. Утім, через 25 років мамонт і волохатий носоріг - знову у Львові - в експозиції Природничого музею. Рештки цих доісторичних тварин знайшли століття тому в озокеритовій шахті на Прикарпатті. Те, що вони збереглися до сьогодні, радше випадковість, а не закономірність.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.

Франція. З молотка йде скелет мамонта – за пів мільйона євро.

Сибір. Знайдене у вічній мерзлоті мамонтеня "Люба"- страхова вартість 1 мільйон євро.

Про такі експонати мріють провідні музеї світу. Але похизуватися ними можуть одиниці.

Львів. Ось він – найперший мамут, знайдений під українською Старунею – в експозиції львівського Природознавчого музею. Утім, знайшовши, ми могли втратити його кілька разів.

25 років ці доісторичні велетні не могли вийти в люди. Бо, як виявляється, життя на землі набагато небезпечніше, ніж у ній.

Прикарпаття, 1907 рік. Далекі від науки селяни, витягнувши із шахти, мамута не розпізнали: кістки потрощили, шкіру порізали – собі на взуття. Шматки, які поліція змогла вилучити, реставратори зшивали як могли.

"Шкіра була дуже сильно порубана", - говорить старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАНУ Андрій Бокотей.

До "мамутової" шахти навипередки кидаються науковці зі Львова та Кракова. Тоді це – єдина Австро-Угорська імперія. Власник копальні заради науки зупиняє прибутковий видобуток на три тижні.

"Заставили перебрати всі відвали і знайти всі найдрібніші рештки, які тільки можна було знайти. Їх склали в спеціальному складському приміщенні. Виставили охорону з жандармів", - каже Андрій Бокотей.

Щойно копачі запрацювали у звичному режимі – натикаються на ще один експонат. Уже розуміють, з чим мають справу. Обережно витягають на поверхню - голову, лапу й клапоть шкіри. Це – волохатий носоріг. Він жив близько 100 тисяч років тому на території сучасної Євразії та Північної Америки. Його сусідами були мамути, еласмотерії, печерні леви, ведмеді та тури. Розмірами поступався тільки мамуту: майже 4 м завдовжки, важив до 3 тонн. Їв виключно рослини. Найбільш схожий на нього сучасний білий носоріг. Щоправда, доісторичний побратим мав роги удвічі більші.

Долю сенсаційних решток, забальзамованих бітумом і солями, вирішили особисті зв'язки. Поляки додому повертаються ні з чим. І мамут, і волохатий носоріг дістаються львів'янам – Природознавчому музею імені Дідушицьких.

"Музеєм Дідушицьких дуже опікувався намісник Галичини Андрій Потоцький. Власник копальні був зацікавлений в прихильному ставленні намісника Галичини. Це – бізнес!", - каже старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАНУ. 

Та поки дослідники ділили між собою носорога, він мало не згнив просто неба - 11 місяців чекав відправки до Львова. Ось запис з музейної книги - реставратори у розпачі:

"Внаслідок тривалого зберігання в непровітрюваному приміщенні (в старунському хліві) епідерміс почав вкриватися пліснявою".

Шкіру ледве зберегли. Нова проблема – як насправді виглядала доісторична тварина, реставратори уявлення не мали. Тож макет тулуба зробили задовгим, шкіру натягнули - скільки вистачило та залишили носорога у тій самій позі, що знайшли.

"Тому він лежить на боці зі зламаною ніжкою", - пояснює старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАНУ Андрій Бокотей.

Та при всьому – це був стрибок для світової науки. На рештках носорога виявили 2 згустки його крові. У голові - усі м'які тканини: очі, гортань, язик. Дослідники визначили вік тварини – 14,5 тисячі років. Навіть припустили, що до його загибелі причетні мисливці.

"Є отвір у районі серця носорога, який, ймовірно, залишений списом давньої людини. Ймовірно, в нього метнули спис, він поранений, переляканий, забіг у ці бітуми, застряг і його там добили", - припускає  Андрій Бокотей.

А у ХХ столітті на старунські знахідки полював уже Третій Рейх. Клапоть шкіри свого мамута львівські науковці випадково виявили у Зальцбургському музеї "Хаус дер натур". Шоковані – як він там опинився. Адже точно знали - за 100 років стін музею експонати не покидали. Відповідь знайшлася в архівах нацистів.

"Був знайдений супровідний лист, який писав Йордан своєму командуванню, що він отримав у львівському природничому музеїв подарунок музею Аненербе у Вавесльбургу фрагмент мамутової шкіри зі Старуні, з нафтової копальні. Наші австрійські колеги питали (є таке поняття "реституція"), чи мусять вони нам його повертати. Але в нас немає підстав вважати, що цей зразок був взятий незаконно, бо є супровідний лист, який свідчить, що це – подарунок. Наскільки подарунок в 44-му році був щирим – питання залишається відкритим", - говорить завідувачка відділом прикладної зоології Державного природознавчого музею НАНУ (Львів) Наталія Дзюбенко.

Чверть століття унікальні експонати пролежали у запасниках. На реставрацію не було грошей. Ще трохи – і ми могли втратити їх назавжди. Тільки зараз знайшлися меценати. Робота була колосальна. Шкіру носорога почистили, просочили консервантами та вкрили озокеритом. Кістки мамута укріпили та "посадили" на спеціальний каркас.

"Ми спершу хотіли замовити реставраторів з Британського музею, але 2014 рік – вони побоялися і відмовилися. Ми ухвалили рішення, щоб робили наші – і не помилилися", - розповідає старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАНУ  Андрій Бокотей.

"Ми навіть нашому мамоту робили рентгенівські знімки, бо потрібно було зрозуміти, скільки гіпсу в деяких кістках, а скільки реальної кістки", - каже Наталія Дзюбенко.

Прикарпаття, 2019. Професор Олег Адаменко фанатично вірить, що в землі під Старунею ще є скарби льодовикового періоду.

"Мамонти, носороги. А може і наш предок! Кроманьонець!", - говорить професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного універститету нафти і газу Олег Адаменко.

З Києва за сприяння ТСН приїздить науковий десант – зі спецтехнікою, що сканує ґрунти. Володимир Іващук – керівник єдиної української фірми, яка розробляє та виготовляє георадари, входить у топ-5 аналогічних фірм світу. Анатолій Чернов - аспірант інституту геології Київського національного університету ім. Т.Шевченка - з допомогою георадарів знайшов оборонний рів та невідомий фундамент у Кам'янець-Подільській фортеці, вивчав льодовики в Антарктиді та печери Європи.

За допомогою приладу сподіваємося зазирнути на 15 метрів углиб.

Схожі Новини