Юрко - так прикарпатка Марія Підручна назвала лелеку, який близько трьох місяців жив у неї на обійсті у селі Іваниківка Богородчанського района.
Спочатку птах прилітав до гіпсової статуї лелеки, яка стоїть на подвір'ї жінки, а згодом залишився там жити.
Коли почалися заморозки, Марія звернулася до журналістів Суспільного, щоб допомогли прилаштувати лелеку Юрка у Галицький національний природний парк і розповіла історію знайомства з птахом.
Влітку, серед ночі, жінка почула звуки, і коли вийшла на вулицю, то побачила бузька.
"Увімкнула світло, дивлюся, а то з одного лелеки є два. Ходив він цілу-цілу ніч. Я вийшла раз, другий, третій. Він собі ходив по подвір'ю, шипів. Ну і так, я знаю, було днів два", - пригадує Марія Підручна.
Юрко – не перший лелека, який живе у жінки, тож вона знала, чим люблять ласувати птахи. На ринку жінка купила йому мойву, тим і годувала. Ще два дні Юрко то прилітав, то відлітав, а згодом залишився на обійсті назавжди. За цей час лелека вже встиг стати другом, проте кілька разів кусав жінку. Разом із Марією любив снідати, обідати та вечеряти на подвір'ї. Їв вареники, галушки, рибу, м'ясо та овочі.
"Коли йдеш, а особливо з малим відерком, він вже звик до того і знає, що йому щось має бути у відерку. І мене за рукав так був взяв, за курточку. Чую, щось тягне. Я думала, собака. Дивлюся, а то мій Юрко. Я кажу: "Юра, ти що?", - пригадує Марія.
Лелека оселився у стайні разом курми і качками, господиня розповідає, що його бояться навіть собаки. Проте жінка хвилюється, щоб птах не замерз взимку.
