Пішки кілометрами бездоріжжя та горами - такі реалії роботи медиків швидкої допомоги, що працюють у гірських селах Івано-Франківщини.
Щоб дізнатися, наскільки доступна там медицина, кореспонденти Суспільне Карпати поїхала на виклик з однією із бригад міста Надвірна.
Щодня на станцію швидкої допомоги в Надвірній надходить до 70-ти викликів, більшість з них - у гірські села.
На один із викликів - у селище Битків - кореспонденти вирушають разом з медиками.
До будинку пацієнтки Марії Корж потрібно пройти через підвісний міст, а потім ще - пішки вузькою стежкою вгору.
Марія Корж скаржиться на погане самопочуття через високий тиск: "Були дуже сильні болі в голові. Якісь такі в’ялі були руки, ноги. Нічого не могла робити, якби то була не я і не моє тіло було".
Через погані дороги медикам доводиться добиратися до місця, куди їхати максимум 20 хвилин, вдвічі довше.
"Якщо десь у гірській місцевості, то можемо й нести 100-200 метрів на ношах, бо автомобіль не всюди заїде. Якщо би були нормальні дороги, то ми б швидше доїжджали і допомагали б людині. Коли ти можеш добратися за 5-10 хвилин і транспортувати людину за 10 хвилин, то допомога надається вчасно і в повному обсязі. Якщо до людини добираєшся 45 хвилин-годину, то допомога може не знадобитися", - розповідає лікар швидкої допомоги Олег Краснодемський.
Найбільша проблема, каже фельдшер швидкої допомоги Богдан Кипищук, - вчасно приїхати до людини на виклик. Найтяжче це робити, розповідає медик, взимку. Один із таких випадків був цієї зими у селі Соколовиця Надвірнянського району
"Не доїжджаючи сім кілометрів до місця виклику, нас підібрали люди повнопривідною машиною Нива. І ми нею уже поїхали до місця виклику, надали там допомогу. В жінки був інсульт, її потрібно було госпіталізовувати. Тоді вони по селі машину УАЗ. Жінку буквально на підлозі звозили вже до нашої машини бо інакшої можливості не було", - пригадує Богдан Кипищук.
Детальніше в сюжеті Суспільне.Карпати:
