Кремль, за оцінками аналітиків, може відкласти активну фазу наступу до зими та одночасно розширити перелік цілей для ударів по Україні.
Російський лідер Володимир Путін, імовірно, розглядає сценарій масштабної ескалації у зимовий період після невдалих дій навесні. Таку оцінку озвучила старша наукова співробітниця Програми з питань Європи, Росії та Євразії Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марія Снєгова. Вона вважає, що ставка може робитися на відновлення інтенсивних атак із метою посилення тиску на Україну. Йдеться, зокрема, про удари по цивільній критичній інфраструктурі.
«Путін знову чекатиме зими, щоб відновити масштабні удари та створити гуманітарну кризу, аби домогтися поступок у питанні Донбасу», — сказала Марія Снєгова.
За її словами, інтенсивність атак може перевищити показники попереднього року, коли російські війська щоденно застосовували значну кількість безпілотників і ракет. Водночас експерти звертають увагу на можливе розширення цілей ударів. Йдеться не лише про енергетичні об’єкти, а й про інші елементи інфраструктури, які впливають на функціонування країни.
Керівниця російської групи та заступниця директора проєкту Cognitive Warfare в Інституті вивчення війни Катерина Степаненко зазначає, що Росія може змінити акценти у виборі цілей. Зокрема, йдеться про удари по залізничній інфраструктурі для ускладнення логістики, а також по об’єктах водопостачання. Вона також звернула увагу на психологічний фактор, пов’язаний із попереднім зимовим періодом.
«Золоті запаси Росії виснажуються, цивільний ринок відчуває нестачу робочої сили, а економіка зазнала значного удару», — сказала Катерина Степаненко.
На тлі цих оцінок фіксуються внутрішні економічні проблеми в Росії. За даними Міністерства фінансів країни, дефіцит федерального бюджету за перші п’ять місяців року досяг 81,4 мільярда доларів, що вдвічі перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Водночас витрати бюджету зросли на 17 відсотків, а доходи від нафти й газу скоротилися майже на 30 відсотків. Додатково у квітні зафіксовано зменшення золотих резервів на 5,7 тонни, що стало найбільшим скороченням за останні 25 років.
Економічна ситуація також впливає на комплектування армії. За оцінками експертів, у травні кількість нових контрактників скоротилася приблизно до 30 тисяч на місяць, що менше за втрати російських сил за той самий період. У відповідь влада активізує залучення нових категорій населення, зокрема студентів, яким пропонують пільги, включно зі скасуванням оплати за навчання та анулюванням незадовільних оцінок. Раніше до служби активно залучали й ув’язнених, у тому числі засуджених за тяжкі злочини.
Крім того, за даними медіа, для закладів вищої освіти встановили квоти, відповідно до яких у квітні на військову службу мали залучити 2 відсотки студентів-чоловіків. На цьому тлі окремі українські експерти припускають можливість подальших рішень Кремля щодо мобілізації, зокрема у разі внутрішньополітичних чинників.
