Унаслідок нічної атаки по Києву пошкоджено Успенський собор і оборонні споруди Лаври, а рятувальники попереджають про ризик обвалів.
У ніч на 15 червня під час масштабного удару по Києву серйозних пошкоджень зазнала Києво-Печерська лавра. Російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору, у Стефанівський приділ. Під час повторної спроби атаки пошкоджено Башту Іоанна Кушника, що є частиною фортифікацій Верхньої Лаври. Усередині храму зафіксовано руйнування інтер’єру, а рятувальники повідомляють про небезпеку обвалу конструкцій.
Директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко зазначив, що вогнем була охоплена верхня частина собору, суттєво пошкоджено іконостас, а також унікальні розписи і фрески. Найбільших втрат зазнала ділянка, яка вціліла після вибуху часів Другої світової війни. Лавра, заснована у 1051 році, протягом століть неодноразово зазнавала руйнувань через війни та пожежі.
Найбільші руйнування в історії Лаври
У 1240 році під час облоги Києва військами Бату-хана монастир зазнав спустошення. Було знищено фортечні мури, спалено дерев’яні споруди, пограбовано святиню та зруйновано іконостас. Значна частина ченців загинула або потрапила в полон, а монастирське життя перервалося на тривалий час.
У 1482 році під час нападу кримського хана Менглі І Ґерая Лавру знову пограбували і частково знищили. З Успенського собору винесли церковні цінності, книги та архіви, дерев’яні будівлі спалили, а частину монахів убили або продали в рабство. Частину реліквій відправили до Москви.
Однією з найбільших катастроф стала пожежа 1718 року, що охопила всю Верхню Лавру. Згоріла давня бібліотека з тисячами рукописів. Українські дослідники пов’язують втрату архівів із подальшими змінами церковної історії.
«За свідченням очевидців, які зберігалися у відомого києвознавця, протоієрея Петра Лебединцева, Лавру підпалили посланці з Москви, які були одягнені як ченці. Згоріли величезний архів і бібліотека, загинули грамоти і пожалування… князів, феодалів і гетьманів», — зауважив доктор історичних наук Ігор Гирич.
У 1918 році під час наступу більшовицьких військ під командуванням Михайла Муравйова монастир обстрілювали з артилерії. Після захоплення Києва відбулися грабунки, а митрополита Київського і Галицького Володимира було вбито. У 1920 році Лавру закрили, перетворивши її на музейний комплекс, із вилученням церковних цінностей і руйнуванням інтер’єрів.
У 1941 році Успенський собор було підірвано після окупації Києва нацистами. Існують різні версії цієї події, однак серед дослідників поширена думка про підрив вибухівкою, закладеною радянськими спецслужбами. Відбудували собор лише наприкінці XX століття.
Нинішні пошкодження стали черговим епізодом у багатовіковій історії руйнувань святині, яка неодноразово зазнавала ударів у різні історичні періоди.
