Цілком ймовірно, що до закінчення поточного, або на початку наступного року Верховна рада ухвалить черговий етап пенсійної реформи – запустить у дію другий рівень обов’язкового пенсійного накопичення для громадя. Про це пише політолог
Олександр Радчук спеціально для Слово і Діло.
Діятиме система паралельно із солідарною та стане таким собі «містком» до запуску повноцінної системи добровільного накопичувального пенсійного забезпечення, яка вже, фактично, існує з 2005 року, проте нею користується всього 7% працездатних українців, або близько 900 тисяч осіб.
Запуск системи обов’язкового пенсійного накопичення зумовлений важливим фактором – стрімким старінням населення та постійним зростанням дефіциту Пенсійного фонду, який із року в рік доводиться компенсувати із державного бюджету.
Нову систему пенсійного забезпечення передбачено у законопроєкті №2683 «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». Документ розроблявся ще з 2019 року, проте наприкінці квітня поточного року Верховна рада відправила законопроєкт до профільного комітету для підготовки на повторне перше читання.
У доопрацьованому документі є декілька основних новацій, які торкнуться всіх працездатних громадян віком до 55 років. Передусім, йдеться про поступове підвищення відсотка відрахувань роботодавцями пенсійних внесків на користь найманих працівників ‒ 1% у 2023, 1,5 % у 2024, та 2 % у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників. При цьому пропонується співфінансування державою таких внесків на паритетних засадах за рахунок коштів держбюджету. Крім того, розмір єдиного соціального внеску, який сплачується роботодавцем, залишається на рівні 22%, а сам накопичувальний внесок включається до складу ЄСВ. Крім того, самі працівники чи самозайняті особи зможуть добровільно відраховувати на накопичувальний пенсійний рахунок додаткову суму із зарплати чи доходу.
Найбільш дискусійні питання щодо запуску так званого другого рівня обов’язкового пенсійного накопичення – гарантії збереження коштів та їхнього примноження. Адже навіть якщо і роботодавець, і працівник відкладатимуть щомісячно за ставкою 2% із заробітної плати, потрібні будуть десятиліття, щоб накопичити на бодай на ще одну мінімальну пенсію. Вкупі із виплатами із солідарної системи ця пенсія буде вже більшою, проте точно не достатньою, щоб вести повноцінне життя.
За підрахунками уряду, у найближчі роки завдяки запровадженню накопичувальної системи можна згенерувати близько 40-50 мільярдів доларів.
А от куди надійно вкласти ці кошти – поки що не зрозуміло. Для цього потрібно мати міцний фондовий ринок, на якому могли б торгуватися акції великих державних компаній. Принаймні, така система діє в багатьох державах світу, коли саме пенсійні фонди стають одними з головних покупців пакетів акцій державних компаній із метою довготривалого інвестування.
фото з відкритих джерел
