Багато хто вважає перукарське мистецтво чимось легким, простим та доступним усім. Перукарів, майстрів зачісок та краси дуже багато, але тільки одиниці досягають справжнього успіху.
Цьогоріч, в Україні пройшов Чемпіонат з перукарського мистецтва. У ньому взяли участь десятки учасників, але перемогу одразу у двох номінаціях здобула франківчанка Віталія Струк. Вона стала Чемпіоном України та отримала можливість представляти нашу країну на Чемпіонаті світу.
Віталія Струк - майстер Міжнародного Класу, Абсолютний Чемпіон Royal Beauty - Кубок Карпат 2020, Чемпіон України 2020, Член Спілки Професіоналів України (СПУ) та Член національної збірної команди України Союзу Професіоналів України на Чемпіонат Світу OMC Hairworld 2020. Також номінована на звання "Best Hairstylist” за версією Most Fashionable Awards.
В інтерв’ю Типовому Франківську Віталія розповіла про всі складнощі цієї професії, про те як стала чемпіонкою у 20 років та про натхнення, яке змушує прокидатися кожного дня.
- Ти навчалася в коледжі на фармацевта. Чому вирішила змінити професію та розпочала займатись перукарським мистецтвом?
- Все розпочалося на 2-3 курсі в коледжі. Ще тоді я задумалася над тим, щоб спробувати себе в іншій сфері, пройти курси чи навчання з перукарського мистецтва. Після закінчення 2 курсу, влітку, я таки пройшла навчання. Потім одразу почала займатися зачісками і так склалося, що вже на 3 курсі почала професійно працювати. Закінчивши навчання, я вже не вступала в університет. Зрозуміла, що краще буду розвивати цю сферу, тому попрощалася з фармацією.
- Потрібна певна фахова освіта, щоб працювати в салоні чи достатньо просто пройти курси?
- Залежно від знань і від уміння. Насправді зараз відкривається багато студій. Не салонів краси, де потрібні перукарі-універсали, а саме студій. Якщо потрібен такий "універсал", то бажано, щоб людина пройшла навчання в усіх напрямках. Потрібно, щоб вона вміла і стригти волосся, і фарбувати, і зачіски робити. Оскільки пішла тенденція на студії з конкретним напрямком, то не обов’язково проходити навчання, їздити в школу/академію тощо. Достатньо просто курсів по зачісках. Все залежить від навичок майстра, якщо він відчуває, що може працювати то можна розпочинати одразу після навчання.
- Багато перукарів просто працюють в салоні і їх це влаштовує. Коли ти вирішила, що потрібно рухатись далі?
- Спочатку я працювала в студії зачісок, вдома теж приймала клієнтів. Після першого навчання я почала шукати курси, більше інформації. Завжди пробувала щось нове. Коли людина щось шукає, воно до неї приходить (посміхається). В Інстаграмі я знайшла курс по зачісках, пройшла його і залишилася працювати в одному з салонів. Перший рік я працювала та вчилася на фармацевта. Намагалася їздити на майстер-класи. Не було дуже можливості, але старалася «ловити» кожну з них. Через два роки, коли я закінчила навчання, вперше задумалася про конкурси.
- Яким був твій перший конкурс?
- Найперший конкурс був цієї весни. Це був онлайн-конкурс, хоча планувалося все зовсім по-іншому. Спочатку ми готувалися до «Кубку Києва» в березні. Почалася пандемія, карантин і його перенесли на осінь. В травні мав відбутись міжнародний конкурс «Royal Beauty» в Ужгороді, де брала участь не тільки Україна, а й інші країни. Організатори цього чемпіонату вирішили не переносити конкурс, а провести його онлайн, адже учасників було багато, хтось вже встиг оплатити участь. Це був перший онлайн-чемпіонат в Україні. Так сталося, що саме він і став першим, хоча мав бути другим. Восени ми поїхали на конкурс, який і мав бути «Кубком Києва», але провели його вже як Чемпіонат України. До речі, минулого року був встановлений рекорд України з найбільшої кількості зареєстрованих учасників Beauty Чемпіонату України. Тоді за лідерство змагалися 524 майстри з нігтьової естетики, перукарського мистецтва, візажу, боді-арт та моделювання брів два дні майже у 1500-х номінаціях. Рекорд був зафіксований Національним Реєстром Рекордів України. Цьогоріч через карантин було набагато менше учасників.
- Ти сама брала участь чи це була командна робота?
- Була команда. Наш тренер Юлія Ксеніта з Києва. Вона набирала команду на чемпіонат. Це близько 10 учасників з різних куточків України. На всі три конкурси були три різні команди: хтось передумав, хтось додався. Склад команди постійно змінювався. Команда називається "Ksenita Team Champions" і з нею ми їздимо на конкурси.
- Скільки призових місць у твоїй колекції?
- На «Кубку Карпат» я брала участь в чотирьох номінація і зайняла чотири перших місця та "Гран-прі" за найбільшу кількість призових місць та найкращий результат. Крім подарунків спонсорів, дипломів медалей, тут за "Гран-прі" була також грошова винагорода. Ще я отримала можливість в наступних конкурсах взяти участь безкоштовно. На Чемпіонаті України я брала участь у трьох номінаціях, але робіт було п’ять. Там зайняла два перших місця та три других і забрала п'ять медалей.
- Як відбувається підготовка до змагань?
- Ми ввесь час з тренером. Спочатку їдемо в Київ, слухаємо настанови та ставимо форми (зачіски – ред.). В кожного майстра є своя форма, яку він буде показувати на чемпіонаті. Попри певні критерії, вона не може бути однаковою, повинен "читатись" індивідуальний стиль кожного майстра. Ми ставимо форми та тренуємо їх вдома на манекенах і моделях. Я спочатку відточую якість, чистоту роботи. Щоб зрозуміти, як виконується зачіска, куди кріпити локони тощо. Потім треную її виконання на час. Я ставила таймер і намагалася виконати роботу якнайшвидше. В середньому йшло 30 хвилин, на деякі 20- 35 хвилин. Це були або подібні моделі до моїх, або манекени. Мої моделі не місцеві – одна з Луцька, інша з Києва.
- На Чемпіонаті України потрібно було представити тільки зачіску чи цілий образ?
- Ми продумували все до деталей. Все грає роль. Сама зачіска не буде так виглядати, як в цілому образі – з макіяжем, з платтям. Образ повинен бути цілісним. Є певні критерії щодо образу: не повинно бути релігійних моментів, символів тощо. Ми все підбирали – від туфель до манікюру. Я Навіть перевіряла які нігті у моєї моделі (сміється). Конкуренція велика, хоча цього року учасників було менше ніж минулого року.
- Ти також робиш святкові зачіски, зокрема весільні. Як вижити в такому шаленому графіку?
- Дуже важко. Це вимотує фізично та морально. Ти завжди не досипаєш, не доїдаєш. Ти не маєш часу поспілкуватися з рідними. Коли я готувалася до чемпіонату, я взагалі мало з ким спілкувалася. Якщо хтось телефонував або писав, то чудово, сама я рідко мала час зателефонувати подругам. Увесь час або тренувалася, або намагалася відпочити та перекусити. Не було такого, що ти не тренуєшся і за тиждень до чемпіонату декілька днів потренувався і все. Це довгий процес. Якщо я починала тренуватися за два місяці, то за цей час просто «випадала» з життя. До Чемпіонату України я готувалася влітку під час весільного сезону. Карантин послабили і розпочалася робота з нареченими, випускницями…Тоді було найважче. Багато хто каже «ай, це важко, затратно, ай я не зможу». Але якщо ти бачиш ціль... Якщо я знала, що я повинна виступити гідно, у мене навіть не було думки, що я не зможу.
- У скільки обходяться конкурси/чемпіонати?
- Витрати великі. Шпильки, невидимки звісно залишаються. А от лак для фіксації та блиск - це те, на що йде найбільше коштів. Це засоби, які ти повинен використовувати у великих кількостях і їх назад ти не знімеш. Я замовляла їх упаковками. Чим більше тренуєшся, тим більше засобів йде, тим більше коштів витрачаєш. А менше тренуватися ти не можеш, бо розумієш, що це твоя робота. Якщо почала, то потрібно дійти до кінця. Також потрібно оплатити участь в конкурсах, чемпіонатах. Якщо в Україні, умовно, це гривні то у світових конкурсах ця сума буде в доларах чи євро. Оплачує все це майстер. У спорті, наприклад, чемпіонати фінансуються на державному рівні. Перукарське мистецтво на державному рівні не підтримується. Безкоштовної участь, або грошової нагороди немає. Все проводиться спілками, організаторами. Кожна участь повинна бути оплачувана, щоб провести цей захід.
- Наскільки прибутково працювати у цій сфері?
- Насправді це прибуткова справа, якщо не враховувати цей рік. Звісно без пандемії, рік був би прибутковим не тільки для перукарів, а й загалом у сфері бьюті-індустрії. Коли розпочинається так званий "сезон" - клієнтів багато, подій багато. Бьюті-індустрія ще не надто розвинута і тому дуже прибуткова. Але цього року багато майстрів постраждало. Багато студій, салонів зачинялися. Якщо ти майстер-універсал - цілий рік маєш клієнтів. Зимою хтось приходить стригтися, фарбуватися. У інших майстрів у цей період "затишшя", але проводяться навчання, курси. Якщо майстер проводить навчання, то це хороший показник... Якби повний локдаун був ще довше, то це були б величезні втрати. Ці два місяці не зрівняються з 5 місяцями роботи, але якби карантин був довше, то закрилося б ще більше салонів.
- Розкажи про участь у Чемпіонаті світу з перукарського мистецтва.
- Чемпіонат світу вже відбувся, результати чекаємо 25 грудня. Цього року він мав проходити в Парижі. Але через ситуацію у світі, організатори, зокрема Президент Чемпіонату, розуміли, що всі країни, які беруть участь не зможуть приїхати. Такий масштабний захід не можна буде провести. Учасників дуже багато. Це не тільки Чемпіонат з перукарського мистецтва, це загалом Чемпіонат світу з бьюті-індустрії - і макіяж, і брови і манікюр, стрижки тощо. Якщо перерахувати всіх майстрів з кожної галузі - це багато. Щоб не скасовувати, було вирішено провести все в онлайн-режимі. Вже відфотографували роботи з конкретних ракурсах згідно правил та надіслали їх. Чекаємо результатів. Взагалі, чемпіонатів світу проводиться декілька, з різними організаторами. Це Чемпіонат OMC, він найбільш відомий та поширений більше на державному рівні, ніж іменні чемпіонати. Беруть участь майстри з різних країн.
- Чи взяла б ти участь у Чемпіонаті України ще раз? Розкажи детальніше про організаторів Чемпіонату.
- Напевне так, якби все було добре у світі. У березні планується "Кубок Києва". Це той конкурс, з якого я мала б починати. Задумуюся взяти участь в ньому. Побачимо як буде. Раніше в нашій області не проводилися конкурси, але вже три роки поспіль як в Івано-Франківській області проводиться регіональний чемпіонат. Але організаторами є не Спілка професіоналів України, які проводили Чемпіонат України. Ця спілка пропагандує чемпіонський рух в Україні та хоче вивести країну на світову арену. В Україні є талановиті майстри, які можуть зайняти призові місця на світових змаганнях. Щоб стати членом спілки потрібно подати заявку. Заявку розглядає Президент Спілки. Після того як ти Стаєш членом спілки, береш участь у змаганнях, маєш багато призових місць - ти може подати заявку на старішину. Старішина працює тренером та має право тренувати учасників на чемпіонаті. Вона слідкує за порядком на чемпіонаті. Після старішини, якщо ти плануєш кар'єрний ріст, можна подати заявку на суддю-стажера, потім суддю.
- Івано-Франківськ - маленьке місто. Чи хотіла б ти переїхати в Київ та там відкрити власну студію?
- Я думала над цим, були навіть пропозиції там працювати. Але побувавши там на змаганнях, на тренуваннях, я розумію, що це надто велике та шумне місто. Франківськ поки що ідеальне для мене. Тут багато можливостей, воно не надто велике, щоб я почувалася в ньому такою маленькою. В майбутньому можливо задумаюся про це, але поки ні. В мене швидкий темп життя, велика завантаженість.
- Де ти черпаєш натхнення для образів на конкурсах?
- Є тренер. Якщо ти маєш власні ідеї, то ти подаєш їх. Тренер їх оцінює та підказує чи підходить вона по критеріях на конкурс, наприклад. Якщо ти не можеш придумати власну ідею форми (зачіски - ред.), то тренер і є для того, щоб надихнути та наштовхнути на якусь думку. Щоб іноді погладити то голіці та похвалити. Він завжди допоможе та підкаже. Так само з сукнею для моделі, наприклад. Бувають чітко сформовані образи, коли ти точно знаєш, що хочеш бачити: яка сукні, який манікюр, а іноді ні. Тоді ви разом з тренером переглядаєте ескізи, перебираєте ідеї. Без тренера важко виступати десь. Коли ти вперше береш участь у конкурсі - ти не можеш знати всіх тих деталей та нюансів. Є роботи в яких ти можеш проявити фантазію, а є такі в яких потрібно відтворити певну техніку згідно правил.