Logo
19 Листопада 2020, 15:36

Зелені лікарі: хто і як на Прикарпатті лікує дерева

Ліс без перебільшень можна назвати «зеленим золотом» кожної країни. Неможливо переоцінити екологічне значення лісів: їх називають «легенями» планети, оскільки вони – джерело кисню в атмосфері. Випаровування, вироблене деревами, зволожує повітря і пом’якшує клімат, тому ліс має важливе кліматорегулювальне значення.

Проте, у лісів також безліч проблем. По-перше, лісові дерева, як і люди, страждають інфекційними та неінфекційними хворобами, що викликаються відповідно паразитуючими організмами і несприятливими умовами середовища. Лісу шкодять і комахи, що харчуються пошкодженими деревами та переходять на здорові.

Журналіст Типового Франківська вирішив поцікавитись про найпоширеніші проблеми дерев на Прикарпатті у головного лісопатолога ДСЛП "Івано-Франківськлісозахист" Дмитра Доцяка.

Професія "лісопатолог" досить рідкісна, розкажіть детальніше про цю професію.

- Професія насправді досить рідкісна в наших краях, багато і не знає про її існування. Лісопатолог — це спеціаліст по захисту лісу від шкідників та хвороб. Основна функція "лісового лікаря" полягає у зборі, аналізі й використанні інформації про санітарний та лісопатологічний стан насаджень. Ліс — складний організм, де все взаємопов'язано і лісопатологу потрібно чітко відстежувати цей взаємозв'язок: що впливає позитивно, а що негативно. Якщо негативно, то спершу виявляємо причини - чи це хвороби, чи шкідники, чи інші природні фактори і стараємось швидко їх ліквідувати.

Чи часто звертаються за експертною думкою?

- Переважно основними замовниками лісопатологічних послуг є державні лісогоспи, де спеціалісти проводять роботи по лісопатологічному обстеженню насаджень. Втім час від часу за експертною думкою звертаються звичайні громадяни. Найчастіше на рахунок пошкодження на приватних ділянках декоративних дерев і кущів шкідниками та хворобами.

Наскільки складно відрізнити хворе дерево від здорового звичайній людині, чи для цього потрібно "око фахівця"?

- Звісно, це важко для пересічної людини, адже ззовні дерево може виглядати здоровим, а всередині має гниль або пошкоджене хворобою чи шкідником. Для того, щоб точно визначити ступінь пошкодження дерева чи встановити хворобу необхідно звернутись до фахівця.

Які недуги найчастіше вражають дерева на Прикарпатті?

- Найчастіше це залежить від породи дерева, хвойне чи листяне. Однією з найпоширеніших хвороб можна виділити кореневу губку. Вона уражає хвойні породи, насамперед на Прикарпатті це ялина. На початковій стадії захворювання зменшується приріст, особливо по висоті, нові пагони менші з вкороченою хвоєю. Хвоя з часом втрачає блиск, стає блідо-зеленою, а якщо вдарити по стовбуру — осипається. Потім вона жовтіє, буріє та опадає. Дуже характерним для ураження кореневою губкою насаджень є куртинне відмирання дерев. В осередках кореневої губки майже завжди знаходяться повалені вітром дерева. Цьому сприяє підгнила коренева система. Нерідко повалені дерева мають ще зелену хвою.

А які дерева найпоширеніші в лісах Прикарпаття?

- У нас ялини. Ялинові (смерекові) ліси становлять близько половини всіх лісів українських Карпат, однак у зв'язку зі зміною клімату почали масово всихати. На додаток, коренева система ялини не дуже глибока, тому ялина дуже залежить від опадів. Як наслідок, довгі посухи та інші несприятливі фактори останніх років суттєво послаблюють карпатські ялинники, роблячи їх набагато більш вразливими до хвороб та шкідників. Санітарні рубки мають запобігати поширенню шкідників та хвороб у лісі, і це дійсно може працювати. Для прикладу, один з найпоширеніших шкідників ялини в Карпатах є жук-короїд. Він відкладає яйця в ослаблені ялини. Якщо зрубати та вивезти таке дерево до моменту вильоту нового покоління жука, то йому не вдасться проникнути в інші дерева.

Яким ще чином хвороба розповсюджується на інші дерева? У людей, для прикладу, це може відбуватись повітряно-крапельним шляхом чи скажімо безпосередньо через контакти. Як це відбувається в дерев?

- Зараження кореневою губкою відбувається в основному грибницею при контакті коренів заражених пнів чи дерев зі здоровими, а також спорами (базидіоспорами і конідіями), які заражують свіжі пні й сильно пошкоджені в комлевій частині стовбура.

Які методи лікування є найдієвіші?

- Якщо говорити про кореневу губку, поки немає радикальних засобів боротьби, які могли б швидко ліквідувати цю хворобу. Вони повинні зводитись до виявлення і ліквідації наявних осередків хвороби. Для цього необхідно вчасно проводити заходи з покращення санітарного стану лісів, щоб зберегти стійкість насаджень та запобігти розвитку патологічних процесів у лісі.

Чи існує таке поняття як "рак" у дерев?

- Так, таке поняття існує. Ракові захворювання листяних та хвойних порід характеризуються відмиранням окремих частин стовбура та гілок з утворенням навколо частин, на яких утворюються спороношення гриба-збудника. Вони мають вигляд чорних чи яскраво забарвлених подушечок, горбиків, дрібних темних цяток, щілиноподібних розривів і тому подібне.

На Франківщині багато лісів, до багатьох дістатися не так просто. Яким чином ви ідентифікуєте ділянки з хворими деревами?

- У нас на Прикарпатті є 16 лісогосподарств і кожному налічується певна кількість лісівників, за якими закріплена певна територія. Спершу вражене дерево бачить лісник, після чого він пише повідомлення про появу шкідника або хвороби. Державне підприємство робить виклик спеціаліста для проведення лісопатологічного обстеження і вирішує методику лікування.

Скільки відсотків територій лісів займають на Прикарпатті праліси? Чим унікальні вони в нашій області.

- 10 % лісів у лісгоспах Івано-Франківської області – праліси. Збереглися вони тому, що ростуть високо в горах. Якщо зайти у найглухіші куточки українських Карпат, куди доїхати практично неможливо, то там можна знайти найстаріші ліси, які ніколи не відчували на собі людського впливу — ні вирубок, ні пересування транспорту, ні випасання худоби. Внаслідок цього, дерева у такому лісі часто дуже старі, часом, вони мають більш як 300 років.

На Прикарпатті є багато дерев-старожилів. Скільки років найстарішому?

На Прикарпатті налічується близько 14 старовинних дерев, серед яких 12 дубів віком 500-900 років, 500-річний кедр і 200-річна липа.
Найстаріший Дуб Карпінського. Вік – близько 900 років. Дуб названий на честь відомого польського поета Францішека Карпінського, під яким той любив працювати. Дуб росте в селі Голосків Коломийського району, поруч зі старою церковною дзвіницею біля яру в урочищі "На хащах".

Якщо підсумувати, то дерева зазнають ушкоджень і хворіють як будь-які живі організми. Якщо "медикаментозному" лікуванню вони не піддаються, то дерева вирубують. Яка подальша доля вирубаних дерев?

- Вирубані дерева ідуть на використання у раціональних цілях. Якщо дерево було пошкоджене тільки у кореневій ділянці, то його віддають для подальшої обробки або розпилюють. Зазвичай його переробляють на дрова чи матеріали.