Ще один рекорд у Івано-Франківську: Одночасно прозвучать більше ста трембіт.
Десь у далеких горах, де хмари пестять волосся, а вітер цілує щоки, чутно спів трембіти. А якщо це не Карпати, а середмістя? Уявіть, як більше ста колоритних трембіт звучать одночасно. Саме таке дійство зовсім скоро очікує на іванофранківців. Михайло Адамчак – вокаліст гурту “КораЛЛі” розповів, як наприкінці поточного року Івано-Франківськ встановить рекорд України з наймасовішого трембітання, пише Вежа.
– Розкажіть, що буде відбуватись 25 грудня в палаці Потоцьких?
Це буде встановлення рекорду з наймасовішого трембітання. Гурт “КораЛЛі” вже майже 15 років використовує трембіти під час виступів. Буває, задіяно на сцені 3-5 трембіт і це яскраве видовище викликає захоплення. Тому ми подумали, що 100 і більше трембіт мають викликати ще більше захвату. Загалом, таке трембітання стане досить яскравим заходом.
– Тобто це ідея вашого гурту? За організацію та проведення теж відповідаєте ви?
Моєю ініціативою було проведення такого масового заходу. Власне, наш гурт це організовує разом з палацом Потоцьких. Тому встановлення рекорду буде на території палацу.
– Раніше такий рекорд вже намагались встановити?
Коли ми проводили підготовку до цієї події, то я випадково побачив інформацію, що у 2016 році вже був встановлений схожий рекорд. На той час у Рахові зібралось 56 трембітарів. А ми хочемо побити цей рекорд і нашою метою є 100 і більше трембіт.
– Як буде відбуватись ця подія?
Ми плануємо об’єднати в “трембітній артилерійській сотні” (сміється) людей різного віку, фаху, соціального статусу тощо. Серед нас будуть музиканти, гуцули-горяни, актори, військові, поліцейські, студенти, медики, пластуни, добровольці і ще багато різних людей. Тому основною ідеєю є об’єднання суспільства за допомогою такого дійства.
– Як ви знаходили бажаючих взяти участь у трембітанні?
Ми поширили оголошення у соцмережах. Всі бажаючі могли заповнити анкету і з них ми вже формували учасників. Багато друзів та знайомих почувши про встановлення рекорду, виявили бажання взяти теж участь. Дехто з власними трембітами, а хтось спеціально для участі придбав її.
– Варто мати якість навички, щоб долучитись до трембітання?
Для учасників ми регулярно проводимо репетиції, такі підготовчі курси для встановлення рекорду. Кожному ми даємо цей музичний інструмент і вчимо, як правильно тримати, як видобувати звук тощо. В когось одразу виходить, а комусь потрібні тренування. Звичайно, ми не готуємо професійних трембітарів, але така підготовка дасть можливість отримати правильний звук. Ми будемо використовувати трембіти і карпатські роги.
– Де ви взяли більше ста трембіт і карпатських рогів?
Багато інструментів нам надали друзі з різних куточків України. Виявляється, не тільки у Карпатах людей цікавить гуцульська культура. Певна кількість людей, які не зможуть побувати на дійстві, передали свої музичні інструменти для участі у встановленні рекорду. На сьогодні вже є більше ста учасників, які зареєструвалися або зголосилися у різний спосіб, але остаточну кількість ми побачимо на запланованій події.
– Чи зможе пересічний іванофранківець приєднатись до цього масового дійства?
Думаю, під час ходи можна буде приєднатись, спробувати зіграти на трембіті. Також дуже багато відомих людей буде разом з нами під час цього дійства.
– Існує думка, що трембіта – це чоловічий інструмент. Це справді так?
Загалом, жінки можуть трембітати на досить високому рівні. Проте, гуцульські традиції голосять, що це чоловіча справа. Ми поважаємо традиції, але розуміємо, що серед наших учасників буде чимало жінок. Для них ми підготували карпатські роги.
– Потрібні якісь спеціальні умови, щоб отримати якісний звук трембіти?
Передусім, майстри рекомендують періодично заливати у трембіту самогон. Від цього виробляється правильна структура дерева, звук покращується. Буває, заливають воду, що теж надає необхідний ефект. Ще погода відіграє неабияке значення. При дощовій погоді звук трембіти набагато дзвінкіший.
Ну і важливе значення має вміння утримувати трембіту, маніпулювати нею.
– Що передбачає програма заходу?
Ми стартуємо у палаці Потоцьких, там встановлюємо рекорд. Потім ходою вирушаємо повз будинок Адміністрації. Не обов’язково будемо трембітати під час ходи, але будемо зупинятись і видавати ті чудові звуки. Наступною зупинкою буде Драмтеатр, звідти ми вирушимо до Меморіального Скверу – віддати шану загиблим на війні. Далі Промприлад, Вічевий майдан, Ратуша і знову палац Потоцьких.
– Чи має для Вас якесь особливе значення цей музичний інструмент?
Насамперед, це дужий карпатський символ. Трембіта не схожа на жоден музичний інструмент. Завдяки нашому гурту трембіту побачили та почули на багатьох українських та закордонних фестивалях: у Німеччині, Польщі, Чехії, Японії та інших країнах. Люди завжди охоче реагують на цей музичний інструмент. Сучасних гуртів дуже багато, а тих, які пропагують свою культуру і традиції – значно менше. У свідомих слухачів це викликає повагу. Якщо приділити достатньо уваги цьому музичному інструменту, то він віддячить неймовірними мелодіями та звучанням. І це багато кому вдається. Зрештою, трембіта нікого не залишає байдужим.
– З чого виникла ідея використовувати такий рідкісний інструмент під час виступів гурту “КораЛЛі”?
Ми ж не шукаємо легких шляхів. Спочатку ми залучили трембіту до одного нашого студійного запису. Пам’ятаю, ми ледь помістили її у студію. Композиція вийшла досить “смачною”, і ми вирішили відтворити це на сцені. Ось так трембіта стала постійним учасником нашого гурту.
Христина Ткачук
