Рубіж 1990-х і 2000-х був золотим століттям для молодіжних субкультур: про них говорили по телевізору, для них випускали зошити, а "перший" інтернет допоміг кожному знайти своє місце в світі молодіжної культури.
Дехто переглядає фото зі своєї сумбурної молодості зі сміхом, а хтось і з соромом. Здається, це було вічність назад, проте багато з нас і досі пам'ятає ті часи - когось ця "лихоманка" минула боком, а хтось і сам "там побував".
Отож, Типовий Франківськ вирішив нагадати, чим жила і як виглядала молодь 15-20 років назад.
Готи
Субкультура зародилася наприкінці 70-х років XX століття у Норвегії та Великій Британії на основі панк-руху. Готична субкультура досить різноманітна і неоднорідна, однак для всіх її представників більше чи менше характерний специфічний імідж та інтерес до готичної музики. Від початку будучи молодіжною, нині у світі субкультура представлена людьми віком від 14 до 45 років і старшими.
Особливо тісно готична культура пов'язана з вампірською тематикою.
Готична субкультура постійно наражається на критику з різних позицій. Часто тиражується спотворений, негативний образ готики з боку консервативних кіл суспільства і релігійних організацій на адресу субкультури лунають різноманітні звинувачення, які частіше не відповідають дійсності. У багатьох країнах, в тому числі в тих, що вважаються розвиненими, готи регулярно стикаються з ворожістю з боку оточуючих, а часом навіть стають жертвами агресії.
Хіпі
Міжнародний молодіжний рух, виник у 1965 році у Сан-Франциско в контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів контркультури, мав пацифістське забарвлення, справив істотний вплив на мистецтво, особливо на рок-музику, з ним пов'язані такі поняття, як сексуальна революція, психоделічна революція. Занепав на початку 1970-х років, перетворившись на одну з субкультур. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation».
Нема єдиної думки щодо походження терміна «хіпі». Вперше терміном hippie репортер Майкл Фаллон назвав групу контркультурної молоді, що збиралася у кафе Blue Unicorn. Того ж року термін «хіпі» вжитий на сторінках журналу «Ramparts», в статті під назвою «Соціальна історія хіпі». За однією версією, в основі його лежить слово «гіпстер», яке американський письменник Вільям Берроуз використовував у романі «Джанкі» як евфемізм наркомана. За іншою версією, воно запозичене з джазового сленгу, де «to hep» означало буквально «бути в темі, просікати фішку, включатися» (звідси і «hepcat», «котяра» — кличка вуличних джазових музикантів). Подібне пояснення дав американський дослідник молодіжних рухів Т. Гойбнер. Він стверджував, що поняття «гіпі» походить від англійського дієслова «to be hip» — знати, розуміти суть.
Життєву позицію хіпі добре ілюструє принцип «Займайся своїм ділом». Для хіпі це значило звернути свій погляд на проблему самоактуалізаціі, залишивши зовнішній світ осторонь.
Панки
Молодіжна субкультура, що виникла в середині 1970-х років у США та Великої Британії навколо нової тогочасної музичної сцени Нью-Йорка (панк-року). Головні особливості — нонконформізм, індивідуальний бунт проти звичних суспільних норм, зумисна спрощеність, вульгарність у поведінці, агресивність, анархізм. Для музичної творчості характерні постійна зміна інтонації, надмірне використання ударних інструментів, переважання ритму над мелодією, навмисна простота виконуваних текстів.
Відповідним був зовнішній вигляд виконавців — неохайність і недбалість в одягу, різнобарвний грим, лахміття, обвішане усіляким мотлохом.Канонічним вбранням є шкіряна куртка-косуха з металевими шипами.
Скінхеди
Субкультура, що виникла серед робочого класу та молодих людей у Сполученому Королівстві в 1969 році, а потім поширились на інші частини світу.
Гордість за своє походження виражалася як у зовнішньому вигляді, так і у світогляді. Скінхеди вдягали підтяжки, які приталювали сорочки (щоб одяг не заважав при роботі), високі чоботи із залізними носками (раптом на заводі на ногу впаде щось важке), підгорнуті джинси (знову ж таки для зручності при роботі). Головним гаслом цієї субкультури було «Remember your roots!» («Пам'ятай своє «коріння!»).
Скінхеди також були приналежними до робітничого стану і, що важливо, пишалися цим. Тому зневажали буржуазне суспільство.
Емо
Молодіжна субкультура, яка утворилась на базі прибічників однойменного музичного жанру та утворила новий жанр скримо. Її представників називають емо-кіди або, в залежності від статі: емо-бой, емо-ґьорл.
Субкультура остаточно сформувалася і пережила пік популярності у 2000-х, але розквіт був короткочасним. Була поширена серед підлітків 12-20 років (хоча часто трапляються й старші прихильники). На початку 2010-х стиль емо вийшов з моди, а багато старих прихильників втратили до нього інтерес. Не останню роль в цьому зіграло негативне ставлення до стилю емо зі сторони багатьох інших субкультур.
За твердженнями прихильників цієї субкультури, головне для них — емоції, і вони черпають їх звідусіль — із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скримінг»), плач, вереск.
Часто (але не обов'язково) носять чорно-рожевий, смугастий одяг, кеди, роблять об'ємні зачіски і залишають довгий косий чубчик, що закриває пів-обличчя. Волосся і нігті нерідко фарбують у чорний колір. Вдягають обтягуючі штанці з низеньким поясом і приталені майки, наприклад з назвами рок-гуртів, ремені із заклепками також є частиною емо-стилю. Люблять обвішувати речі значками з героями американських мультфільмів або японського аніме і фенечками, мають пірсинг, татуювання, іноді носять тунелі. Деякі вважають, що мета їхнього одягу і стилю поведінки — стерти різницю між хлопцем і дівчиною.
